Володимир В’ятрович презентував книгу «Друга польсько-українська війна 1942-1947»

У рамках 18 Форуму видавців у Львові 16 вересня 2011 р. у Дзеркальній залі Університету відбулась презентація книги Володимира В’ятровича «Друга польсько-українська війна 1942-1947».

Видання вийшло друком у двох частинах: перша – збірник документів, архівних матеріалів, що стосуються досліджуваного періоду, друга – власне монографія. За його словами, спонукальним мотивом до написання цієї роботи стало бажання відстояти, не віддати на поталу політикам і політиканам пам’ять про драстичні моменти в історії україно-польських взаємин. Автор виводить ґенезу польсько-українського протистояння і його витоки шукає значно глибше, ніж вказано у хронологічних рамках дослідження.

Модератором зустрічі був відомий історик Юрій Шаповал, який схвально оцінив працю Володимира В’ятровича. У жвавому обговоренні книги взяв участь професор Гарвардського університету Сергій Плохій, який у ході презентації висловив думку, що «Друга польсько-українська війна 1942-1947» – єдине в Україні видання, в якому взято до уваги документи з архіву Лебідя, що знаходиться в Гарварді.

Професор Леонід Зашкільняк слушно зауважив, що саме такої книги бракувало українським історикам і політикам, адже джерельна база роботи є вагомим аргументом у дискусії з польськими колегами, а зібрані документи свідчать про те, що Україні була суб’єктом національно-визвольного руху.

На базі широкого кола архівних документів Володимир В’ятрович розмірковує про причини, перебіг і наслідки польсько-української війни 1942 – 1947 рр. Цією книгою автор укорінює в історичну термінологію визначення згаданого періоду саме як війни, а не антипольської акції. Війни неоголошеної, пролонгованої, із трагічними наслідками для обох сторін конфлікту, адже програли всі. Війна триває надалі, цього разу інформаційна. І не дивно, що саме зараз з’явилась така книга, оскільки фаховим історикам саме час втрутитись і відібрати тему війни від недобросовісних політиків, які у спробах заробити політичні дивіденди, зневажають пам’ять про жертви.

Анастасія Коник

Фото автора