6 листопада 2011 року

виповнилося

200 років

від дня народження

українського письменника, перекладача, священика,

культурно-громадського діяча, національного будителя Галичини,

зачинателя нової української літератури на західноукраїнських землях

Маркіяна Шашкевича
(1811-1843).

Під час навчання в семінарії М.Шашкевич (Руслан) разом із Я. Головацьким (Ярославом) та І. Вагилевичем (Далібором) утворив гурток «Руська трійця»,  в якому згуртували національно свідомих українців (І. Білинський, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич, М. Устиянович та ін.). Вони обстоювали відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях, національну самобутність руського (українського) народу та його рівноправність із іншими народами (зокрема з польським). Учасники гуртка підготували збірники (альманахи) авторських творів слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) та «Зоря» (1834), які, однак, через цензуру не побачили світу. Але в 1836 р. в Будапешті вийшов друком альманах «Русалка Дністровая» (датований 1837), який мав визначальний вплив на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

Автор нечисленних інтимних («Голос галичан», «До милої», «Туга за минулим», «Думка»), громадянсько-патріотичних, філософсько-медитаційних («Веснівка», «Руська мова», «Дайте руки юні други», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), історичних віршів («Хмельницького обступление Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий»), філософсько-теологічних поезій у прозі «Псалми Русланові»,  оповідання «Олена», статті «Азбука і Abecadlo» (1836), в якій виступив проти спроб запровадження в українській мові латинської абетки (латиниці); перекладених фрагментів на українську мову зі «Слова о полку Ігоревім», «Святого письма» (Євангелій від Матея та Йоана, 1842), чеських преромантичних містифікацій «Краледворського рукопису», «Читанки» для малих дітей (яку видав Я.Головацький у 1850 р.) та ін.

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр