12 листопада 2011 року

виповнилося

75 років

від дня народження відомого українського поета

Миколи Сингаївського

Народився в родині хліборобів на Поліссі, у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області. Ще навчаючись у Київському університеті, працював у редакціях різних газет. Після закінчення університету працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СП України, завідувачем відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років був головним редактором журналу «Піонерія».

Автор десятків поетичних збірок, зокрема, «Земле, чую тебе» (1961), «Гроно» (1962), «Мої сторони світу» (1963), «З березнем по землі» (1968), «Поступ» (1969), «Вогневиця» (1970), «Автограф» (1972), «Добросвіт» (1974), «Дорогою зорі» (1979), «Заповітний хліб» (1982), «Лоза і камінь» (1983), книг для дітей «Жива криничка» (1958), «Колесо» (1966), «Метелик у портфелі» (1967), «Перепілка щастя носить» (1968), «Мій календар» (1969), «Сонце для всіх» (1975), «Березничка» (1972), «Стежка до криниці» (1980), «Тепла земля» (1982), «Краплі зорі» (1989) та ін. Автор популярних ліричних пісень «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле».

Чорнобривці

Чорнобривців насіяла мати У моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати Про квітучу надію свою. Приспів: Як на ті чорнобривці погляну, Бачу матір стареньку, Бачу руки твої, моя мамо, Твою ласку я чую, рідненька.

Я розлуки і зустрічі знаю – Бачив я у чужій стороні Чорнобривці із рідного краю, Що насіяла ти навесні. Приспів (той самий) Прилітають до нашого поля Із далеких країв журавлі, Розквітають і квіти і доля На моїй українській землі. Приспів (той самий).

Інформаційно-аналітичний і профорієнтаційний центр