Пам’яті Номана Челебіджіхана

“Націям, для того, щоб просунутися на шляху до культури, потрібно здолати чотири сходинки, якими є література, наука, торгівля й мистецтво, політика.
Нації здатні жити тільки, якщо в них є ці чотири елементи. І жоден з них не можна замінити чимось іншим…”

Номан Челебіджіхан

23 лютого 2018 року у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка відбулося засідання Міждисциплінарного семінару «MODUS LEGENDI: ПОЛІЛОГ ЄДНОСТІ», присвячене 100-річчю від трагічної загибелі кримськотатарського лідера, письменника, голови Національного уряду Кримської Народної Республіки, Таврійського муфтія Номана Челебіджіхана (1885-1918). Під час заходу доповіді представили бібліотекар Наукової бібліотеки Зульфіє Яг’яєва, керівник спілки учасників бойових дій «Асоціація Комбатантів» Тимур Баротов, представник Духовного управління мусульман АР Крим Ернест Абкелямов. Варто зазначити, що вшанування пам’яті Номана Челебіджіхана у Львові відбулося вперше. У приміщенні найдавнішої книгозбірні України зібрались і представники кримськотатарської громади, і ті, для кого постать Н.Челебіджіхана ще маловідома.

Зі вступним словом звернувся до присутніх директор бібліотеки Василь Кметь, який зауважив, що події 1917-18  років дали світові цілу плеяду політичних діячів, серед яких і Номан Челебіджіхан. Але варто задуматись над тим, що абсолютній більшості політиків того часу було лише 25-35 років. Вони були молодими освіченими людьми, часто без політичного досвіду. Проте почуття відповідальності й пошани до національних традицій та цінностей ставали для цих провідників народу головним вказівником.

«Цікаво, що події в Криму та Україні 1917-18 років досить помітно синхронізуються – від ідей культурної та політичної автономії до ідей самостійності», – зазначив Василь Кметь.

Історії життєвого шляху, а також віхам діяльності Номана Челебіджіхана присвятив доповідь «Крим. Століття, якого не було, 1918-2018» історик Ернест Абкелямов. Доповідач апелював до історичних реалій 1918 року, а також сучасних подій, які змусили тисячі людей покинути рідні домівки і шукати прихистку поза межами Криму. За словами доповідача, розуміння трагедії столітньої давності сьогодні дає нам чітке розуміння, що «тільки справедливе визнання прав народів на свої історичні території та права на самовизначення може створити об’єктивну картину минулого й майбутнього».

Із постаттю Тараса Шевченка порівняв Номана Челебіджіхана доповідач Тимур Баротов, оскільки у плеяді національних лідерів кримськотатарського народу Челебіджіхан відіграв таку ж знакову роль, як і Шевченко для українців. Проте Т. Баротов зосередив увагу здебільшого на подіях трагічного 23 лютого 1918 року в Севастополі, а також ідеологічних містифікаціях, які активно намагався впроваджувати тоталітарний режим. У контексті 23 лютого доповідач також згадав примусове виселення чеченців та інгушів до Середньої Азії у 1944 році. Сьогодні історія зробила символічне коло – як і сто років тому, ворог залишився тим самим. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять усіх загиблих у протистоянні з окупаційним радянським режимом і тих, хто поклав свої життя у теперішній війні з Росією.

Джерелознавчий аналіз пам’яток, які зберігаються в університетській бібліотеці, здійснила Зульфіє Яг’яєва. Львівська преса, за її словами, реагувала на події, що відбувалися в Криму, досить активно. Зокрема газета «Діло» часто висвітлювала політичне життя Кримського півострова. У статтях та замітках часто фігурують прізвища прибічників та апологетів Номана Челебіджіхана, серед яких і постать Джафера Сейдамета. Окремим тематичним блоком є документальні джерела, що зберігаються у бібліотеці як результат діяльності кафедри сходознавства Львівського університету. У фондах Наукової бібліотеки також збереглися видання: «Przegląd Islamski», «Życie Tatarskie», «Z Dziejów Krymu. Polityka – Kultura – Emigracja» Абдулли Зіхні Сойсали та інші.

Наприкінці семінару присутні мали нагоду подивитись фільм за мотивами оповідання Н. Челебіджіхана «Молитва ластівок». За сприяння телекомпанії АТР та з ініціативи Зульфіє Яг’яєвої, за участі режисерів Олександра та Дарини Балабаїв, а також представників молодіжної організації кримських татар Ельдара Османова й Енісе Ібрагімової фільм було озвучено українською мовою.

Завершальним акордом заходу прозвучав гімн кримських татар на слова Номана Челебіджіхана.

 

Більше фото