З 8 по 18 липня у Львові проходила перша міжнародна перекладацька майстерня LitTransformer, організована у співпраці офісу Львів – місто літератури ЮНЕСКО та кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського університету за фінансової підтримки Львівської міської ради. Запрошеним лектором майстерні став професор Арон Ажі, голова Американської асоціації перекладачів художньої літератури, директор магістерської програми з художнього перекладу в Університеті Айови, лауреат Національної перекладацької премії США у 2004 році.
Минулоріч професор Ажі відвідав Книжковий арсенал, що проходив у Києві, й на запрошення випускниці нашого університету, яка навчалася за програмою Фулбрайт у США, Ганни Лелів відвідав Львів та власне Франковий університет. Зустрічі з проректором Марією Зубрицькою та викладачами кафедри перекладознавства сприяли подальшій співпраці та організації міжнародної перекладацької майстерні, яка стала безпрецедентною подією у мережі міст літератури ЮНЕСКО. Координаторами цьогорічної міжнародної перекладацької майстерні LitTransformer були Богдана Брилинська, очільниця офісу Львів – місто літератури ЮНЕСКО, та Ірина Одрехівська, доцент кафедри перекладознавства Львівського університету імені Івана Франка й стипендіатка міждисциплінарної програми імені Вейна Вучініча Стенфордського університету в 2019 році. Варто зазначити, що перед початком майстерні професор Ажі провів перекладацький семінар з проблем редагування перекладу для викладачів та студентів кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики, на якому, зокрема, їхній спільний проект – англомовний переклад драми для львівського Театру Лесі «Timetraveller’s guide to Donbass» – отримав фінальну версію, готову до постановки.
Фіналістами для участі в міжнародній майстерні було обрано провідних перекладачів художньої літератури з Барселони та Рейк’явіка, Оксфорду й Утрехта, Айови та Бухареста, Праги та Львова, які активно перекладають з каталонської та іспанської, корейської та ісландської, голландської, французької та англійської, чеської, румунської та української мов, а також беруть активну участь в дослідженні перекладацького процесу в репрезентованих літературах. Кожен учасник запропонував для перекладу в майстерні оповідання або уривок з роману сучасного автора, представника своєї літератури, й згодом усі перекладачі працювали у групах для інтерпретації цих текстів іншими мовами. Для іноземних гостей переклад – це процес безупинного становлення та саморозвитку, тому вони радо співпрацювали зі студентами – випускниками бакалаврату й майбутніми магістрами – перекладацького відділення Львівського університету, відтак кожен твір отримав й українське звучання. Загалом, перекладачі мали змогу разом аналізувати дискурси та контексти художнього перекладу, ділитись роздумами про естетику перекладацького письма й дискутувати про політику видання перекладної літератури.
На відкритті майстерні професор Ажі поставив програмне питання, яке концептуалізувало роботу учасників-представників різних міст літератури ЮНЕСКО: «Чи може переклад функціонувати як «міжпростір», як креативна, регенеративна сила, яка спонукає до правдивого діалогу серед різноманітності мов та культур, що співіснують у сучасних містах?» Саме розгляд міста як простору перекладу на перехресті епох та стилів стало засадничою ідеєю майстерні: від обраних локацій проведення (зокрема, конференційні зали в головному корпусі Львівського університету та головний читальний зал Наукової бібліотеки на Драгоманова, де з давніх-давен звучали різні мови, та відвідувачі опрацьовували джерела, написані латиною, німецькою, французькою, італійською, польською, англійською мовами), тематичної палітри лекцій (Остапа Сливинського про феномен львівської літератури, Олени Галети про літературні антології як діалогічний жанр, Ганни Лелів про сучасну політику перекладу в соціальних контекстах перекладу та Ірини Одрехівської про переклад як інтертекст у міжкультурному вимірі) до культурної програми (відвідин Літературного музею Івана Франка, одного з провідних українських перекладачів з польської, німецької, англійської та східних мов в періоду fin–de–siècle, екскурсіями Львовом, що описували співжиття тут різних етнічних громад, Шевченківським гаєм, комплексом «Територія Терору» та ін.). Cвоєрідним обрамленням програми перекладацької майстерні стали промови доц. Василя Кметя, директора Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, та доц. Оксани Дзери, завідувача кафедри перекладознавства i контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура.
Наприкінці кожного робочого дня учасники обговорювали свої перекладацькі рішення та тонкощі перекладу. Цікавим спостереженням деяких перекладачів було те, що часом вони перекладали на чуттєвому, асоціативному рівні, рефлектуючи над авторськими інтенціями. Гаряче дискутували учаснки про культурні алюзії оригіналу та доречність внесення додаткових приміток в перекладний текст для кращого розуміння цільовим читачем. Арон Ажі на другому тижні роботи підмітив, як відбувається переоцінка певних тверджень, зроблених учасниками на початку майстерні, як надбудовуються нові мікросенси в їхньому «перекладацькому читанні» текстів та подальший синтез у цільові версії. Таке двотижневе занурення в переклад стало для кожного учасника випробовуванням Себе, розумінням Іншого та творенням Нового. Прикметно, що перекладачі ділилися враженнями про їхнє відчуття Львова як міста перекладу, міста трансформативної літературної сили, міста поваги до творчого письма й емпатії при зустрічі з «Іншим» на порубіжжі світів.
Фінальним акордом майстерні були публічні читання виконаних перекладів та презентація спільних проектів. Знаково, що в результаті український читач фактично вперше отримав переклад уривків з роману сучасного корейського автора та класичної каталонської драми. Планується видання багатомовної антології перекладів, що уособлюватиме новий, сучасний «міжпростір», витворений цією подією, в культурній карті Львова. Щобільше – майстерня отримала позитивні відгуки з інших міст літератури ЮНЕСКО та перекладацьких інституцій, тож маємо надії на її проведення і наступного року.
