Найкраще вшанування митця – це виголошення його поетичного слова, яке відлунює в людських серцях. 29 травня у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася поетична академія «Якби ти знав, як много важить слово…».
Поетичний вечір розпочався з могутніх терцин прологу до поеми «Мойсей», які присутні слухали стоячи. Продовжили академію чудові акорди народних пісень і романсів на слова Івана Франка у виконанні студентів факультету культури і мистецтв.
Із вітальним словом до присутніх звернувся директор Інституту франкознавства Василь Будний. Поезія Каменяра, сказав він, надзвичайно розмаїта за формою і змістом, часто має експериментальний характер, вражає незвичними звуковими, образними, концептуальними ефектами. Тому в його поетичних рядках кожен з нас може знайти те, що підносить нашу душу до вічності.
Декан філологічного факультету Святослав Пилипчук поділився роздумами над жанровим, тематичним, ідейним багатством Франкової спадщини. Він звернув увагу, що вже в першому своєму романі «Петрії і Довбощуки», заснованому на матеріалі фольклорних легенд, молодий письменник підніс важливу думку, яку сповідував і пропагував упродовж усього свого творчого життя: не так матеріальне, як духовне багатство є надійною підвалиною, на якій треба будувати майбутнє своєї нації.
Завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, професор Роксолана Зорівчак, котра започаткувала одинадцять років тому традицію проведення академії і є невтомним її натхненником, нагадала проникливі ідеї видатного шотландського мислителя доби Романтизму, професора Единбурзького університету Томаса Карлайля, згідно з якими кожна нація висуває своїх героїв – небуденних саможертовних осіб, які провадять за собою інших, виконуючи історичну місію на шляху загальнолюдського прогресу. Таким титаном духу, якого дала українська нація світу, є Іван Франко.
Розмірковуючи над особливостями вшанування пам’яті Івана Франка в контексті сьогоднішніх змагань за європейський шлях розвитку в умовах гібридної війни, голова Міжнародної асоціації франкознавців, професор Михайло Гнатюк наголосив на актуальності поезії й філософії Каменяра – вони повинні увійти в наш дім і в повсякденне життя сучасної України.
На академії також промовляли кандидат фізико-математичних наук і письменник Богдан Дячишин, лікар-дерматолог і чудовий декламатор Андрій Хомик, професор Лариса Бондар, поетеса Лідія Йолтуховська-Скоропис, гостя зі США Олена Згірна, професор Дрогобицького університету імені Івана Франка Зоряна Коцюба.
Поетичні твори Івана Франка під супровід бандури, панфлейти і скрипки декламували українською та в перекладі іншими мовами (зокрема, англійською, арабською, польською, сербською, хорватською) студенти і викладачі різних факультетів та університетів, а також гості, які прибули звідусіль – від Харкова й до Чикаґо (США).
Висловилися усі, хто забажав приєднатися до вшанування національного генія світової слави. Свято Франкової поезії тривало у приємній атмосфері й надихнуло всіх піднесеним настроєм.
