З нагоди відзначення 30-ої річниці Чорнобильської трагедії 26 квітня 2016 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка викладачі кафедри етнології історичного факультету поділилися своїми спогадами та враженнями від наукових експедицій на Полісся – територію, яка найбільше постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС.
Розповіді супроводжувалися демонстрацією унікальних світлин з архівів учасників експедиції та виставкою публікацій з етнології, мистецтвознавства, історії та мовознавства постчорнобильського Полісся. Зустріч зібрала не тільки студентів і працівників факультету, але й багатьох зацікавлених дослідників не лише з Університету.
Зі вступним словом виступив заступник декана історичного факультету Руслан Сіромський, який наголосив на тому, що львівські етнологи були першими, хто наважився здійснити експедиції у забруднену радіацією зону.
Докладно про організацію експедицій 1994–1997 та 2004 років розповів професор кафедри етнології Михайло Глушко. Він звернув увагу присутніх на те, що багато науковців у перші роки після Чорнобильської аварії категорично відмовлялися від поїздки у вражене радіацією Полісся. Зрештою, у першу експедиційну групу вдалося набрати 15 сміливців, котрі в серпні 1994 р. вирушили до Чорнобильської зони. Упродовж чотирьох років вдалося організувати чотири експедиції, під час яких науковці відвідали 256 поліських сіл і містечок у Київській, Житомирській і Рівненській областях.
Експедиції відбувалися в екстремальних умовах, адже доводилося долати організаційні й побутові труднощі (їжу і воду везли зі собою), до того ж відчувався вплив радіації. Професор Михайло Глушко згадує: «Важко було психологічно сприймати те, що ми бачили… Висока трава, зарослі… Дахи без покриття, покинуті будинки без вікон і дверей… Спорожнілі дитячі садочки».
Своїми враженнями від експедицій поділився з присутніми завідувач кафедри етнології, професор Роман Сілецький, який, як і його колега, визнав: «Найбільший страх вселяло покинуте село».
Етнолог також зауважив, що перед ними поставала складна дилема, коли гостинні поліщуки прагнули їх пригостити. Відмовитись означало образити господарів, прийняти і скуштувати ті чи інші дари природи – спожити забруднену радіацією їжу.
Проте, як згадує ще один учасник експедицій на Полісся, доцент Володимир Галайчук, з часом етнографи-польовики навчилися виходити з таких делікатних ситуацій. Він також підкреслив унікальність Поліського краю і важливість зібраних матеріалів.
Цю думку підтримав й учасник минулорічної експедиції у постраждалі від аварії на ЧАЕС райони Полісся Ігор Гілевич.
На завершення своїми рефлексіями про наслідки Чорнобильської катастрофи на Полісся поділився професор Леонід Зашкільняк, який словами Ліни Костенко резюмував: «Чорнобильська катастрофа – це спроба вбити душу українського народу».
