«Весь світ театр, і люди в нім – актори…»
В. Шекспір
З нагоди відзначення дня народження видатного англійського драматурга Вільяма Шекспіра 23 квітня 2015 року у Центрі культури та дозвілля відбулась довгоочікувана прем’єра вистави «Венеціанський купець», режисером-постановником якої була Вікторія Яремчук, асистент кафедри світової літератури факультету іноземних мов.
Студенти факультету іноземних мов, зокрема кафедри англійської філології і кафедри перекладознавства та констрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура ще в жовтні 2014 року зголосилися взяти участь у відборі на головні та другорядні ролі, аби долучитися до інтерпретування спадку письменника, якого називають «центром англомовного канону». Кастинги на ролі тривали впродовж трьох тижнів і вже з грудня 2014 року почалися репетиції, лекції і семінари асистента Вікторії Яремчук, доцента Діани Мельник, американського лектора-консультанта Рене А. Соси щодо розуміння тексту, символіки, проблематики, багаторівневого смислу комедії, яку вважають однією із найскладніших і найяскравіших у творчому доробку Вільяма Шекспіра. Окремі тренінги з акторської майстерності проводили також студенти факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка. Важливою була допомога з костюмами та сценографією доцента кафедри світової літератури Діани Мельник.
Здійснювати постановку творів Шекспіра – завжди відповідально і складно, це майже неможливе завдання для непрофесійних акторів, але світ його персонажів захопив студентів, дозволив їм зануритися в розуміння «вічних» світоглядних проблем – «батьків і дітей», помсти, важливості милосердя, зажерливості, забобонів, расової чи релігійної нетерпимості тощо. Актори трупи, яка сформувалася впродовж багатьох репетиційних місяців, виявили високий рівень володіння англійською мовою. Режисерське рішення щодо україномовного слайдового супроводу дозволило глядачам не лише насолоджуватися грою, а й слідкувати за блискучими мовними пасажами в перекладі Ірини Стешенко. Врешті, важливу роль у виставі відіграв вибір музичного супроводу, костюмів і реквізиту, які були максимально стилізовані під добу зрілого англійського Ренесансу, або Єлизаветинську добу (кінець XVI ст.).
Ці та інші моменти дозволили глядачам зануритися на дві години в пишний і похмурий, красивий і потворний, веселий і меланхолійний, завжди плинний і незмінно вічний світ комедії Вільяма Шекспіра. Інтерес до вистави перевершив очікування, тому Глядацька зала не змогла вмістити усіх охочих.
