На філологічному факультеті Львівського університету 12 грудня 2017 року у день народження видатного філолога-україніста другої половини ХХ – початку ХХІ ст., заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка Івана Овксентійовича Денисюка, виходця із волинського Полісся, із Ратнівщини, відбулася презентація збірника наукових праць «Не попіл слів, а серця жар…»: філологічні обрії Івана Денисюка». У презентації книги та вшануванні пам’яті неординарного вченого взяли участь його численні учні-філологи, колеги та друзі.
Як наголошували промовці (декан професор Святослав Пилипчук, директор Інституту літературознавчих студій професор Любомир Сеник, професор Богдана Криса, доцент Степан Микуш, доцент Лариса Бондар, провідний науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Микола Легкий, професор Ярослава Мельник, упорядник книги Леся Гарасим та ін.), професор Іван Денисюк був філологом із Божої ласки. Імовірно, озеро Святе, яке умиротворює зір мешканців довколишніх сіл і зачаровує мандрівні душі гостей і туристів, щедро освятило його неординарну професійну долю гуманітарія, доглибно залюбленого в красу українського слова, в естетико-психологічний безкрай красного письменства та незвідані світи людського духу. Мовляв, постаті такого великого наукового обдарування, за більш сприятливих життєвих обставин, ніж у Радянському Союзі та в безпросвітно вічнозаклопотаній, перевиснаженій кризовими явищами на шляху державотворчого становлення суверенній Україні, здатні робити непроминальний, визначний внесок не лише у національну, а й світову науку та культуру.
Як неодноразово було зазначено, ця книга – лише накреслює шлях до відкриття «вершин і низин» життя та наукової творчості професора Івана Денисюка, ще тільки огранюються провідні контури його неординарної літературознавчої, фольклористичної, есеїстичної, мемуарної та епістолярної спадщини. Адже науковець, із його багатою, «цвітастою» стилістикою науково-белетризованого мислення, чиї тексти неможливо полишити недочитаними, є одним із найсвоєрідніших феноменів сучасної української національної гуманітаристики. Те, що незчисленні учні, іще зовсім молоді, та й уже досить-таки досвідчені, за окресленням професора, «наукові духи», із нагоди 90-річного ювілею великого вченого і педагога провели наукову конференцію і видали збірник наукових праць «Не попіл слів, а серця жар…», засвідчує глибоку пошану до його ваговитого, авторитетного слова.
У книзі матеріали конференції сформатовано у три прості рубрики: «Літературознавство», «Фольклористика» й «Особистість. Творчий шлях. Доля», які мають своєрідні «передтитульні» цитатні окреслення-мікропреамбули, а тому повністю звучать так: «Магія могутнього слова…»: Літературознавство»; «Неписаний літопис старожитної культури…»: Фольклористика»; «Людина з сонцем у душі»: Особистість. Творчий шлях. Доля». Як бачимо, укладачі книги дещо естетизували подачу матеріалів конференції, що, звісно, підкуповує кожного, навіть не надто зацікавленого, читача в потужне гравітаційне поле наукової спадшини та долі видатного українського гуманітарія. Тож, у фокусі наукового осмислення авторів збірника літературознавчий огром професора Іван Денисюка, розмаїття методологічного інструментарію та численні відкриття в фольклорі й фольклористиці, вибрані листування, а також спогадові імпресії друзів, колег та учнів. Відзначимо, що зазвичай мало якому вченому і викладачеві таланить на такий величний пошанівок, навіть тому, хто за життя мав багато учнів і шанувальників.
Проблематика осмислення життєвого та творчого шляху науковця, який упродовж ледь не всього життя, за винятком кількох років викладання в Болгарії та Польщі, працював на філологічному факультеті Львівського університету, дійсно вражає. Тут і франкознавство, і жанрознавство (генологічні студії), і поетико-стилістичні аспекти пізнання художнього слова, і поетикальний безкрай народнопоетичного слова, і «щирозлотні» спогадові штрихи й нюанси життєшляху професора. Така зацікавленість творчою та життєвою долею Івана Денисюка, зрештою, не дивує, особливо тих, хто бодай раз відчув духовно-інтелектуальний магнетизм його особистості, його усміхненого життєлюбства та органіки науково-філологічного мислення.
Отже, на переконання учасників презентації, книга «Не попіл слів, а серця жар…» стане однією із настільних книг для шанувальників наукової творчості Івана Денисюка і, без сумніву, важливою лектурою для активних учасників сучасної української гуманітаристики та художньо-літературного процесу.
