Олександра Антонівна (01.ІІІ.1929, смт Золотий Потік тепер Бучацького р-ну Терноп. обл.) – мовознавець, україніст, педагог, канд. філол. наук (Розвиток української юридичної термінології, 1965), доц. (1969), д-р філол. наук (Мова газети і мовотворчість журналіста в аспекті соціально-культурного розвитку суспільства, 1992), проф. (1993). Закінчила Львів. пед. ін-т (1955), аспірантуру (1959). У 1947–48 бібліотекар, 1948–51 учитель; 1959–69 ст. лаборант, викладач, 1969–72 доц. каф. укр. мови, 1973–85 доц., 1985–90 зав. каф. стилістики і редагування, 1990–97 зав. каф. мови ЗМІ, з 1999 проф. каф. радіомовлення і телебачення Львів. ун-ту; 1992–93 викладач укр. мови Ін-ту східнослов’ян. мов Яґеллон. ун-ту, 1998 викладач Ін-ту слов’ян. мов Вроцлав. ун-ту.
Наук. інтереси: укр. термінологія, лексикографія, мова преси, культура укр. мови, лінгводидактика, франкознавство; працює над створенням комп’ют. програм для вивчення укр. мови.
Бл. 250 праць, зокр., Антисуржик (Львів, 1994; зі співавт.); Українська мова для початківців (Львів, 1990; 1992; 2000; зі співавт.); Актуальне інтерв’ю з мовознавцем (К., 2001; зі співавт.); Культура усного мовлення: практикум (Львів, 2003; К., 2004); Мовний світ Івана Франка. Статті, роздуми, матеріали (Львів, 2006); Словник-довідник з культури української мови (К., 1996; 2006; зі співавт.); Словник паронімів української мови (К., 1986; 2008; зі співавт.).
Дійс. член НТШ (з 1992), акад. АН ВШ України (1999). Відмінник освіти України (1999). Засл. проф. Львів. ун-ту (2008). Почес. знак “За розвиток вищої освіти” – П. Могила (2009).
Л-ра: Жінки України. Біогр. енциклопед. словник. К., 2001; Укр. журналістика в іменах. Вип. 8; Наук.-досл. центр періодики (1993–2003 рр.). Львів, 2003. Т. 2; Укр. мова: Енциклопедія. К., 2004; Олександра Антонівна Сербенська: Людина, науковець, педагог // Теле- та радіожурналістика. Вип. 8.
В. Бабенко