MakarchykСтепан Арсентійович (03.І.1930, с. Дуліби тепер Гощанського р-ну Рівн. обл.) – етнолог, історик, джерелознавець, канд. іст. наук (Соціалістичні перетворення в побуті робітників Прикарпаття, 1964), доц. (1970), д-р іст. наук (Етносоціальний розвиток і національні відносини на західноукраїнських землях за імперіалізму, 1985), проф. (1987). Закінчив з відзнакою іст. ф-т Львів. ун-ту (1956), стажувався в Харків., Моск., Велико-Тирнов. ун-тах, Літньому ун-ті м. Печ. У 1956–59 учителював; 1959–63 наук. співроб., 1963–65 зав. відділу етнографії Держ. музею етнографії та худ. промислу АН УРСР (м. Львів); 1965–73 лектор, керівник лектор. групи Львів. обл. комітету КПУ; 1973–85 зав. каф. історії СРСР, 1985–88 зав. каф. історії УРСР, 1988–95 зав. каф. історії та етнографії України, 1976–94 декан іст. ф-ту, 1995–2001 зав., з 2001 проф. каф. етнології Львів. ун-ту.

Наук. інтереси: історія, джерелознавство та етнографія України, у т. ч. пол.-укр. етнополіт. відносини у роки ІІ Св. війни, етнодемогр. процеси.

Керівник 23 канд., консультант 6 докт. дис.

Бл. 300 праць, зокр., Этнографическое изучение быта рабочих (М., 1968; с соавт.); Этносоциальное развитие и национальные отношения на западноукраинских землях в период империализма (Львов, 1983); Український етнос (Виникнення та історичний розвиток) (К., 1992); Етнографія України (Львів, 1994, 2004; наук. ред. і співавт.); Українська республіка галичан. Нариси про ЗУНР (Львів, 1997); Писемні джерела з історії України (Львів, 1999); Історичні неписемні джерела (Львів, 2002); Переселення поляків із західних областей України у Польщу у 1944–1946 рр. (Укр. іст. ж. 2003. № 3); Джерелознавство історії України (Львів, 2008); Етнічна історія України (К., 2008); Історико-етнографічні райони України (Львів, 2012).

Був членом ред. колегій ж. “Нар. творчість та етнографія”, зб. “Питання історії”, відп. ред. “ВЛУ. Сер. іст.”. Учасник міжнар. наук. конгресів україністів. Член президії, заст. голови правління (1967–92), голова правління (1992) Львів. обл. організації т-ва “Знання”; депутат Львів. міськ. ради (1986–91). Член спеціалізованих вчених рад. Акад. Укр. академії іст. наук, дійс. член Академії історії та культури євреїв України ім. Ш. Дубнова (з 1999), член АН ВШ України (з 2004). Засл. діяч науки і техніки України (1999). Засл. проф. Львів. ун-ту (2003). Почес. грамоти ВР УРСР (1977), Мін-ва вищої та сер. спец. освіти УРСР (1986). Орден Дружби народів (1986).

Л-ра: Цьох Й. На магістралі наукових пошуків // Вільна Україна. 1983. № 241. 1 грудня; Михайлюк О. Історія свідчить… // Рад. Волинь. 1984. № 123. 27 червня; Польовий Л., Рожик М. Цінне монографічне дослідження // Народна творчість та етнографія. 1984. № 2; Кульчицький В. Цікаве дослідження національних відносин на західноукраїнських землях // Наша культура. Варшава, 1984. № 5; Ковальський М. Соціальний і національний склад населення Західної України // Укр. іст. ж. 1986. № 1; Гуньовський І. Український етнос (Виникнення та історичний розвиток) // Рідна школа. 1994. № 3–4; Гуньовський І. Український етнос // Укр. думка. Лондон. 1993. 25 листопада; Десятка кращих новинок видавництв України // Україна Молода. 1998. 7 лютого; Крупський І. Республіка галичан // Вільне життя. 1998. 30 травня; Малик Я., Киричук Ю. Настав час об’єктивних досліджень // Армія України. 1998. 10 березня. № 43; Заброварний Б., Ткачук П. Сімдесят років тому Україна могла бути самостійною. А зараз? // Віче. 1998. 5 листопада. № 45; Кондратюк К. Життя як довга нива // ВЛУ. Сер. іст. 1999. Вип. 34; Хто є хто в Україні. К., 2004; Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007; Іст. ф-т ЛНУ; Макарчук Степан Арсентійович // ttp://lnu.edu.ua/faculty/ webhistory/Sajt_istfak/Pracivniki_kafedri_etnologii.

Р. Тарнавський