«Шукай краси, добра шукай»: літературно-музичний вечір з нагоди Дня працівників освіти

Знання це дар
Це воля і незламність
Це впевненість у інших і собі
Знання
це бачити всю правду та реальність
Коли всі решта вірять в міражі.

                                                                            Підляська Марія

 Так словами авторського вірша студентки ІІ курсу початкової освіти   розпочався літературно-музичний вечір «Шукай краси, добра шукай»,  який відбувся 4 жовтня 2016 року в Актовій залі Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.

З вітальним словом до педагогів і студентів звернулась директор Педагогічного коледжу Оксана Сурмач, яка представила гостей свята –  студентів Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького.

У народі кажуть, що письменник живе у своїх книжках, скульптор – у власних творіннях, а педагог – у думках і справах своїх учнів. Тому кожна людина з почуттям вдячності впродовж усього свого життя згадує рідну школу, свою альма-матер, своїх духовних батьків – учителів, викладачів. Адже в кожному дні, прожитому в рідному навчальному закладі є щось неповторне, незабутнє, що залишає відбиток у душі.

Спогадами саме про такі незабутні дні мали змогу насолодитись учасники літературно-музичного вечора «Шукай краси, добра шукай».

Музичне слово про вчителя подарували присутнім студенти  групи ДШВ-21 Руслана Мазан та  Андріана Рябій, студенти групи ДШВ-12 Лілія Яйко і Тетяна Коршунова,  пісня «За вроду дякую батькам» прозвучала  у виконанні Орисі Самуляк, студентки групи ДШВ-23.

Особливу атмосферу, що панувала на вечорі, посилили запальні танцювальні композиції у виконанні переможців всеукраїнських класифікаційних змагань зі спортивних бальних танців  Юрія Жінчина та Марти Винник, учасників заслуженого вокально-хореографічного ансамблю «України-Галичини»  Лілії та Ігоря Окарми.

Викладач  – одна з найважливіших професій. Вона – для обраних.  Для тих, хто щодня стоїть перед прицілом сотень допитливих очей  і  веде молоде покоління  на вищі сходинки пізнання.

       До викладача йдуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє.

Зворушливим музичним подарунком для присутніх стали  авторські музичні композиції викладачів коледжу  Світлани Вижанової  на слова Івана Франка «Як би ти знав, як много важить слово» та Ірини Каспрук на слова Григорія Васяновича «Усі світи з’єдналися в тобі». Обидва твори  прозвучали у виконанні студентки IV курсу факультету педагогічної освіти Соломії Гавришкевич під акомпанемент Світлани Вижанової.

Натхненно і щиро прозвучали «Чорнобривці» Ігоря Верменича (твір у перекладі для фортепіано) у виконанні студентки  ІV курсу  факультету педагогічної освіти, Анни Семчишин, клас викладача Любові Сав’як.

Привітала присутніх і учениця польської школи м. Львова Яна Михайлишин-Літньовська.

Педагоги й студенти на мить поринули у світ дитинства завдяки  дитячому  бансу  у виконанні   студентів групи ДШС-21 Юлії Марущак та  Андріани Корпанюк.

Святковий  настрій  дарували  учасникам заходу Христина Приступа, студентка ІІ курсу початкової освіти та ведучі свята Тетяна Козак (ШКВ-22), Юрій  Копанишин (ДШС-21), Андрій Кравець (ШКД-21).

Учити літати, мріяти, творити… –  це призначення педагога. Люди, які вміють літати, нехай вчать літати своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво.  І настане час, коли діти розкриють крила і полетять. Нехай дорослі просто підуть за дітьми, щоб оберегти їх від падіння.

Символічним завершальним  акордом вечора стало присвячене учителям-наставникам поетичне слово  студентки ІІ курсу  Мар’яни Костів «Ода вчителям»  та вірш «Крила» Ліни Костенко у виконанні студентки групи ДШВ-22  Наталії Сородник:

А й правда, крилатим ґрунту не треба…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Світлини: Володимира Крука Більше фото