4 жовтня 2018 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу Міжнародна наукова конференція «Українська філологія: школи, постаті, проблеми (до 170-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті)». Конференція зібрала близько 250 україністів з шести країн світу (України, Польщі, Білорусі, Словенії, Японії та Китаю), які досліджують актуальні проблеми сучасного мовознавства, літературознавства, фольклористики, культури та історії.
Метою наукового зібрання був аналіз становлення та розвитку кафедри української словесності як першого осередку україністики у Львові, а також обговорення проблематики сучасного філологічного дискурсу в його мовознавчому, літературознавчому та фольклористичному виявах. У рамках конференції, яка триватиме 4-6 жовтня 2018 року, відбудуться засідання 12 секцій, а також два круглі столи: «Актуальні питання стандартизації української мови» і «Вершини та низини сучасного літературного процесу».
Урочисте відкриття наукового зібрання розпочалося з вітального слова проректора з науково-педагогічної роботи Університету, професора Ярослава Гарасима. Він коротко розповів про заснування кафедри української словесності й наголосив на важливості цієї події для подальшого розвитку філологічної науки в Україні: «Заснування кафедри української словесності є епохальною подією для всіх українців. Тому що власне через цю кафедру в Університет приходили магістральні україноцентричні ідеї, і в тих непростих умовах кафедра була осередком українства».
Також Ярослав Гарасим акцентував увагу на змінах у державі, пов’язаних з утвердженням української мови у всіх сферах суспільного життя.
«Українська мова зараз проголошена однією з основ державницької гуманітарної стратегії. Ми всі сподіваємося, що сьогодні Верховна Рада ухвалить Закон про державний статус української мови (згодом ВРУ прийняла за основу проект закону про функціонування української мови як державної. – Ред.), в ефірі нашого телебачення з’являється дедалі більше програм українською мовою тощо. Зрозуміло, що це далеко не всі відповіді на численні складні запитання, які постали перед нашою нацією. Але зміни таки відбуваються, і не може не тішити хоча б той факт, що 84% школярів в Одесі обрали мовою навчання саме українську. Хода українства є переможною, послідовною, впевненою і, сподіваємося, невідворотною», – наголосив проректор.
Також Ярослав Гарасим нагородив подяками Ректора Університету науковців, які зробили вагомий внесок у розвиток української словесності.
На відкриття конференції завітала директор Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Любомира Мандзій, яка привітала учасників наукового зібрання й відзначила високий фаховий рівень та наукові досягнення працівників філологічного факультету, згадавши слова Ліни Костенко: «При майстрах якось легше. Вони – як атланти, держать небо на плечах. Тому і є висота». У зв’язку з ювілеєм заснування кафедри української словесності Любомира Степанівна вручила викладачам Університету почесні грамоти Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради за вагомий внесок у розвиток української мовознавчої та літературознавчої науки.
Продовжилося пленарне засідання вітальними словами від почесних гостей та співорганізаторів наукового форуму. Першою виступила викладач кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олеся Наумовська, яка зачитала привітальне слово від директора Інституту Григорія Семенюка. Після цього пролунало вітальне слово від колективу Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, яке виголосив професор, головний редактор журналу «Слово і Час» Лукаш Скупейко. Звернулися до присутніх голова Наукового товариства імені Шевченка Роман Кушнір та директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік. На завершення виступила заступниця декана філологічного факультету Ужгородського національного університету Наталя Венжинович із привітанням від ректора та колективу філологічного факультету.
Після виступу Народного дівочого хору «Ліра» розпочалися наукові доповіді учасників пленарного засідання, спрямовані на визначення перспективних напрямів сучасних філологічних досліджень, а також на окреслення історичного становлення науки про слово крізь призму діяльності Григорія Сковороди, Омеляна Огоновського, Івана Франка, Ярослава-Богдана Рудницького та інших.
Професор кафедри української літератури імені академіка М. Возняка Львівського університету Богдана Криса виступила з доповіддю про «Сад божественних пісень» Григорія Сковороди як джерело пізнання метафізики реальності у світогляді письменника. Співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича Роман Голик окреслив етапи становлення концепцій україністики від «руської ідеї» до української ідеології у контексті історичних подій. Завідувач кафедри української мови Львівського університету, професор Зоряна Купчинська охарактеризувала основні напрями ономастичних досліджень на кафедрі від минувшини до сьогодення та наголосила на перспективах розвитку ономастики в сучасному філологічному дискурсі.
Решта доповідей були присвячені аналізові здобутків відомих українських філологів у різних галузях мовознавства та літературознавства. Йшлося, зокрема, про компаративну ідіографію Івана Франка, мовознавчу спадщину Ярослава-Богдана Рудницького, літературознавчі студії Омеляна Огоновського тощо.
Після завершення пленарного засідання розпочалася робота в секціях.
У рамках конференції заплановано також проведення двох круглих столів: «Актуальні питання стандартизації української мови» і «Вершини та низини сучасного літературного процесу». Перший присвячений розглядові комплексу найнагальніших питань у контексті утвердження державного статусу української мови: проект нового правопису, принципи стандартизації української мови як іноземної, позитиви й прорахунки атестації майбутніх державних службовців щодо вільного володіння українською мовою. Учасники другого круглого столу зосередять увагу на питанні провідних тенденцій розвитку сучасної української літератури.
