16 березня 2017 року на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся круглий стіл «Дезінтеграція Російської імперії 1917 році : уроки історії та сьогодення».
Ініціатор круглого столу, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи Тамара Полещук, розпочинаючи засідання зазначила, що 2-3 березня 1917 року сталися події в історії Російської імперії, які відкрили для народів, що до неї входили зовсім іншу сторінку.
«Цю подію вітали більшість мешканців тодішньої імперії, але ніхто не міг передбачити який буде хід подій після революції. Найбільші песимісти не могли уявити скільки трагедій вмістять у собі ХХ століття», – зазначила Тамара Полещук.
Розповідаючи хронологію тогочасних подій, студенти ІІІ курсу історичного факультету дискутували на тему передумов, причин, перебігу і наслідків подій в Російській імперії 1917 року.
Зокрема, студент Руслан Лосик виокремив соціальні, політичні, економічні причини початку революції в Росії. На основі аналізу наукових праць Руслана Ройко та Соломія Петруха розповіли про історіографічну дискусію щодо причин початку революції 1917 року, а студентка Анна Вахнянин акцентувала увагу на перших рішеннях новоутвореного Тимчасового уряду і їх значенні для історії.
Натомість Романа Війтів виступила із доповіддю про співпрацю більшовиків із німецьким урядом крізь призму діяльності публіциста, теоретика-марксиста Олександра Парвуса. Зокрема, студентка наголосила на активному фінансуванні діяльності більшовиків зі сторони Німеччини, зауваживши, що сума надана німецьким урядом становила близько 5 млн. марок.
Про відносини Тимчасового уряду і Фінляндії розповів студент 3 курсу історичного факультет Віталій Мишак, який, зокрема, зазначив, що уряд Фінляндії намагався розширити власну самостійність.
Студентка Марта Принда надала коротку історичну довідку про розвиток відносин між польським національним рухом на Тимчасовим урядом, акцентувавши на намаганні польської сторони сприяти демократичним змінам в політичному житті Польщі.
Про взаємовідносини між Тимчасовим Урядом й Українською Центральною Радою крізь призму еволюції незалежних прагнень УНР розповіла студентка Юлія Гришко.
На основі графічних джерел та літератури того періоду студентка Лілія Гнатишин висвітлила елементи повсякденної історії та розповіла про політичні настрої мешканців Російської імперії початку ХХ століття.
Студент Віталій Дубневич надав хронологічний опис подій 17 жовтня 1917 року, а його колега Кирило Степаян проаналізував перші укази більшовицького уряду.
Упродовж засідання присутні мали змогу переглядати фрагменти фільмів про тогочасний період, коментували їхній зміст, та дискутувати щодо основних проблем ХХ століття.
Загалом учасники круглого столу зауважили, що розпад Російської імперії давав шанс на демократизацію становища народів, які входили до складу імперії. На жаль, зовнішня і внутрішня політика Російської федерації засвідчує існування російського імперіалізму і сьогодні, а вектором діяльності сучасної Росії є агресивне посилення економічного, політичного і навіть військового впливу на народи, які виходили до складу Російської імперії.
