Інформація про дисертацію

У дисертації реконструйовано різноманіття повсякденних практик жінок
Східної Галичини в часі від 1914 р., коли розпочалася Перша світова війна, до
1921 р., коли було укладено Ризький мирний договір, який, по суті, завершив для
українців період війни і пов’язаних з нею змагань за національну державність, і
після якого останні чоловіки змогли повернутися до рідних домівок з фронту,
полону, таборів для інтернованих осіб. Розкрито особливості військової та
громадської діяльності жінок, їхнє місце в родині та суспільстві; світоглядні
уявлення жінок під час війни, які включали ставлення до життя і смерті,
патріотизму й обов’язку, часу та простору; значення Дому в жіночій
самоідентифікації; моделі сімейних відносин у ситуації роздільного життя;
формування образів жінок і жіночого повсякдення в тогочасній художній
літературі, народній творчості, мистецьких творах і фотографіях. Для жінок не
було універсального способу перетривати війну, вони дуже по-різному проживали
і переживали війну. Наголошується, що жінки були активним дійовим чинником
суспільних процесів.
Ключові слова: жінки, повсякденне життя, Перша світова війна, Східна
Галичина, особові джерела, жіноча історія.