Дисертант

Боднарчук Наталія Олександрівна

Тема

Зміни біофізичних та морфологічних параметрів зародків в’юна за дії флуренізиду

Місце праці

Львівський національний університет імені Івана Франка, інженер І категорії кафедри біофізики та біоінформатики біологічного факультету

Науковий керівник

Доктор біологічних наук, професор кафедри біофізики та біоінформатики (Львівський національний університет імені Івана Франка) Санагурський Дмитро Іванович

Кафедра, де виконана дисертація

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню змін біофізичних та морфологічних параметрів, зокрема, вільнорадикальних реакцій (in vitro та in vivo) у зародках в’юна за дії флуренізиду. Вивчено вплив флуренізиду на функціонування Na+, K+–АТФ-ази зародків в’юна Misgurnus fossilis L. на етапах розвитку 2, 16, 64, 256 та 1024 бластомерів. Виявлено, що флуренізид у всіх досліджуваних концентраціях (0,01; 0,05; 0,15; 1; 5; 15 мМ) призводить до значного підвищення вмісту первинних продуктів ліпопероксидації (гідропероксидів) на стадії 16 і 1024 бластомерів і до їх зниження – на стадії 256 бластомерів. У роботі вперше наведено дані щодо морфологічних і ультраструктурних змін зародків в’юна Misgurnus fossilis L., які розвивалися в інкубаційному середовищі з флуренізидом. Показано, що ця субстанція у концентраціях 1; 5; 15 мМ зумовлює високу смертність зародків в’юна вже на першу добу його впливу. Встановлено, що флуренізид призводить до структурних порушень мітохондрій та ендоплазматичної сітки, зумовлює зростання кількості лізосом у зародків в’юна на етапі розвитку 2 бластомерів. Ступінь вираженості цих змін є дозозалежною. Досліджено дію флуренізиду на активність ключових ферментів антиоксидантної системи зародкових об’єктів у дослідах in vivo. Виявлено, що ця сполука порушує роботу супероксиддисмутази на всіх етапах розвитку зародків в’юна. Флуренізид зумовлює спадання активності цього ензиму на етапі розвитку 16 бластомерів. Засвідчено, що флуренізид у всіх досліджуваних концентраціях призводить до спадання каталазної активності на етапі розвитку зародків в’юна 64 бластомери. Встановлено, що флуренізид порушує роботу глутатіонпероксидази на всіх етапах розвитку зародків в’юна, зокрема зумовлює зростання її активності на етапі розвитку 2, 16 і 256 бластомерів. Вперше виявлено, що досліджуваний антибіотик порушує роботу глутатіон-S-трансферази під час раннього ембріогенезу зародків в’юна Misgurnus fossilis L

Ключові слова: зародки в’юна, флуренізид, ембріогенез, бластомери, пероксидне окиснення ліпідів, ферменти антиоксидантної системи,  плазматична мембрана, Na+, K+–АТФаза.

Дата захисту

06.07.2018

Контактна інформація

Файл дисертації

Файл автореферату

Опоненти

Офіційний опонент:Доктор біологічних наук, професор Рибальченко Володимир Корнійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач НДС “Мембранології і цитології”Завантажити відгук

Офіційний опонент:Доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Данилович Юрій Володимирович, Інститут біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, провідний науковий співробітник відділу біохімії м’язівЗавантажити відгук