Інформація про дисертацію

У дисертації проаналізовано вияви інфотейнменту й осмислено специфіку його функціонування в українському інформаційно-публіцистичному мовленні. На прикладі тижневих новинарних програм топових телеканалів («Подробности недели» («Інтер»), «Факти тижня з Оксаною Соколовою» («ICTV»), «События недели» (ТРК «Україна»), «ТСН. Тиждень» («1+1»)) систематизовано спричинені інфотейнментом змістово-структурні трансформації та прийоми. Констатовано, що не існує одностайного підходу до термінологічного тлумачення явища. Виокремлено три найбільш широко вживані варіанти: жанр, формат і метод / спосіб / форма подачі матеріалів. Зроблено висновок, що здебільшого в українських реаліях на сьогодні інфотейнмент є форматом. Висунуто гіпотезу, які саме історичні, соціальні, культурні та загальнопсихологічні фактори спричинили появу інфотейнменту на телебаченні. Проаналізувавши визначальні моменти історії розвитку інфотейнменту, ми виявили досить виразну імплементацію досліджуваної концепції саме в інформаційно-аналітичний сектор мовлення, у якому посилення рекреативної функції привело до його трансформації в інформаційно-публіцистичний. Розглянуто два підходи до тлумачення досліджуваного явища: у його первинному вигляді, коли інформація подається через різні прийоми, але при цьому не нівелюється; і у течії, яка має назву «шоуїзація», тобто акцентуванні лише зовнішньої оболонки повідомлення без належного контролю змісту. Щоб проаналізувати, яке з цих медійних явищ превалює в інформаційно-публіцистичних програмах українського телеефіру, виділено первинні ознаки досліджуваної концепції злиття інформації та розваги: змістові й структурні новації (деталізація, персоноцентричність, зміни в подачі сталих композиційних елементів матеріалу) і способи та прийоми реалізації концепції (лінгвістичні фігури й тропи, музичний і шумовий супровід, експерименти, інфографічні вставки, знімальні й монтажні прийоми). На сьогодні в інформаційно-публіцистичних проектах інфотейнмент знаходиться на етапі активного становлення з частотним перетинанням із явищем шоуїзації. Висунуто гіпотезу, що це спостерігається через відсутність єдиної концепції в досліджуваних програмах. Несвідоме чи нерозсудливе сприйняття досвіду інших ЗМІ в гонитві за рейтингами приводить до таких негативних наслідків, як зниження рівня глядацької довіри, сприяння безграмотності населення, зміни аксіологічних орієнтирів у суспільстві, формування псевдощирості комунікації, порушення традиційних журналістських стандартів у поданні інформації й норм професійної етики. Розмежовано вияви якісного інфотейнменту й шоуїзації в інформаційно-публіцистичному сегменті телебачення України (у формі порівняльної таблиці). Зроблено висновок, що залучення формату інфотейнменту до інформаційно-публіцистичних телепроектів вимагає зваженого підходу до адаптації в національних реаліях і вироблення власної концепції щодо використання його принципів, виявів і прийомів.

Ключові слова: інфотейнмент, інформаційно-публіцистичні проекти, українське телебачення, змістово-структурні трансформації, зображально-виражальні засоби телебачення, ігрове начало, шоуїзація.