Інформація про дисертацію

Аргументовано, що розвиток технологій «чорного піару» в політичній сфері та перетворення їх у форму політичної діяльності призвели до перетворення політики та політичних процесів в ринково-орієнтовану (попит-пропозиція) систему відносин, в якій чорний піар стає механізмом комунікації між політичними акторами, владою та суспільством.

Доведено, що в українському політичному просторі, по причині слабкості нормативно-правової бази, посилюється не тільки роль чорного піару в політичному просторі, а значно розширюються межі його використання (від стратегій, пропаганди до інформаційно-психологічних операцій).

Досліджено особливості та специфіку розвитку нормативно-правової бази чорного піару у США та країнах Європи де він розуміється як неетична система комунікації та взаємовідносин між агентами політики, владою та членами суспільства.

Отримали подальшого розвитку положення, стосовно: визначення поняття «чорний піар», технології політичного «чорного піару», виборчий «чорний піар», інформаційно-політичні та інформаційно-психологічні технології й засоби впливу на масові свідомість»; з’ясовано співвідношення категорій «чорний піар» і «технології зв’язків з громадськістю».

Запропоновано положення, що в умовах українського політичного ринку використання технологій «чорного піару», через низький рівень довіри до інститутів влади, відсутність системи протидії йому, слабкий рівень політичної культури та обізнаності громадян, їх схильність до «жовтої інформації» – створюють умови для впровадження технологій «чорного піару», в наслідок чого зростає розбіжність між політичною дійсністю та інформаційним супроводом.

Ключові слова: чорний піар, політичні технології, політична реклама, політична комунікація, політичний процес.