Інформація про дисертацію

Дисертацію присвячено вивченню впливу фосфорорганічного пестициду хлорпірифосу (ХПФ) на нейроповедінкові параметри лабораторних щурів, зокрема на рівень їхньої тривожності, дослідницьку активність, короткочасну та довготривалу пам’ять. Досліджували зміни цих показників у інтоксикованих щурів та їхнього потомства. Наукова новизна роботи полягає у дослідженні нейроповедінкових особливостей другого покоління щурів – потомства, отриманого від інтоксикованих самиць, яке не зазнавало безпосереднього впливу ХПФ ні під час гестації, ні протягом постнатального розвитку. За хронічного введення (щоденно впродовж 30 діб) статевозрілим самицям щурів ХПФ у дозах 5, 10 та 15 мг/кг, істотних стійких змін у їхній поведінці виявлено не було. Однак, у потомства, яке згодом було отримано від цих тварин, мали місце істотні статистично вірогідні нейроповедінкові відхилення: надмірна рухова активність, значне зниження тривалості та кількості завмирань. Загалом, у цій групі щурів спостерігали поведінку, що нагадувала прояви синдрому гіперактивності. Окрім того, у цій групі, порівняно з контролем, частка виживання потомства до дорослого віку була значно меншою, коефіцієнт Кетле також знижувався. Одноразове введення препарату ХПФ у дозах 15, 30 та 60 мг/кг самицям щурів викликало у них зниження активності АХЕ та зростання активності лужної фосфатази, однак не призвело до істотних змін у їхній поведінці. У потомства цих самиць, зачатого за 10 діб після інтоксикації, було виявлено ознаки підвищеної тривожності в низько–стресогенних умовах, аномальна реакція на помірний стрес.

Підсумовуючи одержані дані, можна стверджувати наявність впливу інтоксикації навіть низькими дозами ХПФ на функціональний стан ЦНС тварин, які піддавалися інтоксикації, а також їхнього потомства. Зокрема, у потомства самиць, яким вводили ХПФ, спостерігалися ознаки гіперактивності.

Ключові слова: хлорпірифос, поведінка, щурі, тривожність, гіперактивність, поведінкові тести, нейроповедінкові порушення, потомство.