Інформація про дисертацію

Дисертація присвячена дослідженню біохімічних ефектів впливу водних екстрактів листя і кореневих бульб та суспензій кореневих бульб якона на морфо-функціональний стан клітин периферичної крові щурів за умов експериментального цукрового діабету 1-го типу. Уперше виконано порівняльну характеристику гіпоглікемічного ефекту водних екстрактів листя і кореневих бульб та стабілізованої і нестабілізованої форм суспензій кореневих бульб якона на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету. З’ясовано, що найбільш виражена гіпоглікемічна дія притаманна водним екстрактам у концентрації 500 мг/кг та стабілізованій за допомогою біоПАР PS формі суспензії кореневих бульб. Досліджувані водні екстракти та стабілізована форма суспензії за умов експериментального цукрового діабету виявляють позитивний коригувальний ефект на систему еритрону, зумовлюючи зростання стійкості еритроцитів до дії кислотного гемолітика, а також зменшення кількості та добової продукції ретикулоцитів, що свідчить про зменшення напруженості еритропоезу, яке у хворих на цукровий діабет може спричинити виснаження продуктивності еритрону і є етіологічною причиною розвитку анемії у віддалені терміни хвороби. Показано, що введення досліджуваних водних екстрактів та стабілізованої форми суспензії нормалізує показники лейкоцитарної формули та функціональні властивості лейкоцитів за умов експериментального цукрового діабету. У разі застосування водних екстрактів та суспензій якона за патології, зафіксовано зниження вмісту ТБК-позитивних продуктів, карбонільних груп та зростання активності ферментів антиоксидантного захисту еритроцитів та лейкоцитів, що свідчить про їхню виражену антиоксиданту дію.

Ключові слова: цукровий діабет, якон (Smallanthus sonchifolius Poepp. & Endl.), еритроцити, лейкоцити, оксидативний стрес, глікокон’югати, функціональна активність клітин крові.