Дисертант
Тема
Архетип відьми в українській літературі ХІХ–ХХ століття
Дата захисту
Місце праці
Науковий керівник
Кафедра, де виконана дисертація
Анотація
Дисертацію присвячено комплексному вивченню ретрансляції архетипу відьми в
українській літературі ХІХ–ХХ ст. На основі аналізу текстів української художньої
літератури, а також літературно-теоретичних та критичних праць, фольклорно-
етнографічного матеріалу, іконографії та творів образотворчого мистецтва в цій
дисертаційній роботі досліджено еволюцію творчого осмислення архетипного образу
відьми, особливості функціонування цього символу-коду. Виокремлено й
охарактеризовано найвиразніші мотиви побутування архетипу відьми, окреслено
особливості оригінальної авторської рецепції цього архетипу.
У результаті дослідження було з’ясовано, що творче прочитання та ретрансляція
архетипу відьми в українській літературі відбувались двома шляхами: перший вектор
послідовно дотримувався народно-демонологічних уявлень про зловмисницю, а другий
– продемонстрував надзвичайно цікаві зразки оригінальної авторської інтерпретації.
Однак, попри герменевтичну відкритість архетипу відьми до різнопланових авторських
інтерпретацій та рецепцій, він все ж зберігає тісний зв’язок із міфологічними
джерелами.
Ключові слова: архетип, символ, відьма, чарівниця, архетипна критика, жінка-
демон, Єва, жінка-кішка, жінка-змія, інший.
Опоненти
Офіційний опонент:Доктор філологічних наук, професор Голод Роман Богданович, ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”, декан Факультету філології, професор кафедри української літератури Завантажити відгук
Офіційний опонент:Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Легкий Микола Зіновійович, ДУ “Інститут Івана Франка НАН України”, завідувач відділу франкознавства Завантажити відгук