Дисертант

Купиняк Надія Ігорівна

Тема

Роль Са2+-транспортувальних систем у регуляції енергетичних процесів у мітохондріях клітин печінки

Дата захисту

21.12.2018

Місце праці

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, асистент кафедри нормальної фізіології медичного факультету № 2

Науковий керівник

Доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фізіології людини і тварин (Львівський національний університет імені Івана Франка) Манько Володимир Васильович

Кафедра, де виконана дисертація

Анотація

Дисертація присвячена дослідженню ролі Ca2+-транспортувальних каналів плазматичної мембрани, ендоплазматичного ретикулуму та мітохондрій у регуляції енергетичних процесів у гепатоцитах щурів. Встановлено, що роль Са2+-помп плазматичної мембрани та ендоплазматичного ретикулуму є незначною в механізмах регуляції енергетичних процесів у гепатоцитах. Суттєвіший вплив у регуляції дихання гепатоцитів здійснюють ІФ3-чутливі Са2+-канали. Виявлено влив ріанодину на вміст Са2+ у матриксі мітохондрій, зміни мембранного потенціалу мітохондрій та їхнє дихання. Показано, що ріанодин (0,05–1 мкмоль/л) спричиняє зменшення акумуляції Са2+ у матриксі мітохондрій, яке виявилося найсуттєвішим за окиснення пірувату. Ці дані свідчать про наявність mRyRs у гепатоцитах щурів, які на відміну від RyRs у досліджуваному діапазоні концентрацій інгібуються ріанодином. Ефект інгібування mRyRs на дихання ізольованих мітохондрій залежить від концентрації Ca2+ у середовищі, субстрату окиснення та часу дії ріанодину. Для з’ясування, чи впливає функціональна активність RyRs на процеси окиснення у мітохондріях, досліджували вплив ріанодину (0,05, 0,1 і 1 мкмоль/л) на дихання ізольованих інтактних гепатоцитів. Виявилося, що ефекти ріанодину залежать як від концентрації ріанодину, так від часу його дії. Така залежність змін споживання кисню гепатоцитами від тривалості дії та концентрації ріанодину зумовлена різною спорідненістю до нього mRyRs та RyRs. Для перевірки гіпотези, що агоніст RyRs сурамін може бути агоністом і mRyRs, дослідили його вплив на мембранний потенціал мітохондрій. І дійсно, сурамін (1 мкмоль/л) активує mRyRs. Отже, різні Са2+ транспортувальні системи клітин здійснюють різний вклад у регуляцію енергетичних процесів мітохондрій печінки. Визначальну роль у Ca2+-залежній регуляції окиснення у мітохондріях печінки відіграють mRyRs.

Ключові слова: мітохондрії, гепатоцити, клітинне дихання, мембранний потенціал мітохондрій, RyRs, mRyRs, ІФ3-чутливі Са2+-канали, Са2+-помпа.

Опоненти

Офіційний опонент:Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Сагач Вадим Федорович, Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України, завідувач відділу фізіології кровообігЗавантажити відгук

Офіційний опонент:Доктор біологічних наук, професор Янчук Петро Іванович, ННЦ «Інститут біології і медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фізіології і анатоміїЗавантажити відгук

Контактна інформація

Файл дисертації

Файл автореферату