Інформація про дисертацію

Концептуалізація  сенсу  життя  у  некласичних  філософських  підходах
викликана  тим,  що  людина  традиційного  суспільства  загал  вибудовувала
вертикальну  життєву  модель  з  відповідними  дискурсами  й  переважно
нерефлексивним  сенсосприйняттям.  У  модерній  ситуації,  що  характерна
соціальною,  політичною  та  духовною  нестійкістю  людського  буття,
вертикальна модель сенсотворення не отримує достатньої онтологічної опори,
оскільки тоталізуючі вербально-метафізичні практики відвертають людину від
проблеми  автентичності  індивідуального  людського  життя  стосовно  “правди”
самого буття. Під впливом зростання міри індивідуальної свободи людини та
формування  відкритого  комунікативного  простору  життя,    зростає  запит  на
конституювання  буттєвих  смислів  суспільної  організації.  Вони  формуються  в
царині    добровільних  горизонтальних  акцій,  навертаючи  людину  до
самоактивації й смислопошуку.
Ключові слова: буття, життя, некласична філософія, сенс, смисл, дискурс,
наратив,  комунікація,  розуміння,  людина,  свобода,  покликання,  криза,
суспільство, відповідальність.