Інформація про дисертацію

Дисертація є першим комплексним дослідженням займенників в українській
мові XVI–XVII ст.
У роботі висвітлено історію формування поняття «займенник», узагальнено
погляди учених на статус займенника як частини мови.
На  підставі  текстів  українських  писемних  памʼяток  сформовано  корпус
займенників  XVI–XVII ст.,  проаналізовано  їх  за  походженням,  детально
простежено  особливості  граматики  та  семантики  особових  і  присвійних
займенників,  виявлено  й  охарактеризовано  парадигматичні  та  синтагматичні
зв‟язки,  синтаксичну  роль.  Здійснено  порівняльний  аналіз  займенників  XIV–
XV ст.  і  займенників  української  мови  досліджуваного  періоду.  З‟ясовано,  що
займенники  української  мови  XVI–XVII ст.  становили  розвинену  і  повноцінну   19
систему;  більшість  із  них,  будучи  праслов‟янськими  за  походженням,  активно
функціонує в сучасній українській мові та в діалектах.
Ключові  слова:  займенник,  особові  займенники,  присвійні  займенники,
семантика,  граматика,  парадигматичні  зв‟язки,  синтагматичні  зв‟язки,  писемні
пам‟ятки.