Інформація про дисертацію

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2016.

В дисертації аналізується проблема ідентифікації людини доби масової культури, яка актуалізується в контексті тих викликів сучасної цивілізації, котрі пов’язані з глобалізацією, соціальною мобільністю, розвитком комунікацій, мультикультуралізмом, ідеологією толерантності. Визначено специфіку ідентифікаційної функції масової культури, яка здійснюється через певні ідентифікаційні стратегії – основні напрями та способи самовизначення, реалізація яких відбувається за посередництвом соціальних практик – використання суспільних інститутів, впливу на соціальні відносини та способи життєдіяльності людей. Доведено, що в сучасному суспільстві, для якого характерне ускладнення соціальних зв’язків, постійні соціокультурні трансформації, на зміну жорстко детермінованим моделям ідентичності, характерним для попередніх історичних епох, приходить принцип варіативності, вибору, конструювання ідентичності. Під впливом масової культури відбувається трансформація тілесної, персональної, соціальної, культурної ідентичності. Доведено неспроможність «сходження» проблеми ідентичності на рівень її технологічного розуміння. Це, зокрема, засвідчують  ті ідентифікаційні стратегії, в яких виявляється не лише маніпулятивний характер масової культури, а й здатність сучасної масової людини поєднувати нормативні вимоги соціуму з власними творчими інтенціями, що є свідченням її здатності адаптуватися до сучасного соціокультурного середовища, реалізувати принципи новизни, свободи і творчості у самовизначенні.

Ключові слова: ідентичність, ідентифікація, соціокультурні трансформації, масова культура, форми ідентичності, ідентифікаційні стратегії, ідентифікаційні практики.