Дисертант
Тема
Формування географічної лексики в українській мові XVI–XVIII століть
Дата захисту
Місце праці
Науковий керівник
Кафедра, де виконана дисертація
Анотація
Дисертація є першим комплексним дослідженням географічної лексики в
українській мові XVI–XVIIІ ст.
У роботі висвітлено історію дослідження географічних назв, представлено
тематичний підхід до їх вивчення та структурно-семантичну класифікацію
тематичної групи географічної лексики “Назви природних об‟єктів ландшафту”.
На підставі текстів української мови XVI–XVIIІ ст. сформовано корпус назв
природних об‟єктів ландшафту і подано детальний аналіз загальних назв
природних об‟єктів та назв лісу: походження, словотвірна модель, історія
функціонування, розвиток значеннєвої бази, парадигматичні (зокрема гіперо-
гіпонімічні) та синтагматичні зв‟язки. З‟ясовано, що географічні назви української
мови XVI–XVІII ст. становили розвинену і повноцінну систему; більшість із них,
будучи праслов‟янськими за походженням, активно функціонує в сучасній
українській літературній мові та в діалектах.
Ключові слова: назва природного об‟єкта ландшафту, тематична група,
лексико-семантична група, лексико-семантичний ряд, парадигматичні та
синтагматичні зв‟язки, писемні пам‟ятки.
Опоненти
Офіційний опонент:Доктор філологічних наук, МОЙСІЄНКО Віктор Михайлович, професор, завідувач кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка Завантажити відгук
Офіційний опонент:Кандидат філологічних наук, ПУРЯЄВА Наталія Володимирівна, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Завантажити відгук