Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут.

29 січня 1918 року відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів героїзму української молоді, боротьби нашого народу за свободу і незалежність. У цьому бою молоді люди пожертвували своїм життям, аби спинити армію більшовиків при наступі на Київ. Цей приклад самопожертви у ХХІ столітті повторили герої Небесної сотні та «кіборги».

Тоді їх було триста – студенти та гімназисти. Проти них були тисячі – солдати, фронтовики і матроси більшовицької армії. Це був нерівний бій. Бій під Крутами, який на декілька днів віддалив захоплення Києва. Загинуло понад 250 юнаків, одна рота (до 30 осіб) студентів і 10 старшин. Та бойовий наказ наша молодь виконала.

Січень 1918 року. На столицю України насуваються озброєні більшовицькі орди під командуванням генерала Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити молоду Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам.

Курінь, що налічував 300 осіб, складався зі студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. Захисники, пройшовши лише семиденну військову підготовку, без сумнівів і вагань вирушили в похід проти російської армії на станцію Крути, що була на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ.

П’ять годин безперервно студентський курінь стримував наступ «червоних», втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Московські солдати без жалю багнетами проколювали юначі груди, прикладами рушниць розбивали голови, добивали поранених – розповідали очевидці тих трагічних подій.

28 студентів потрапили в полон. Муравйовці цілу ніч мордували їх, а на світанку повели на розстріл. У зимове холодне небо злетіли звуки гімну «Ще не вмерла Україна», що його першим заспівав гімназист Григорій Пипський. Пролунала недовга кулеметна черга…

Бій під Крутами тривав 3 дні. 29 січня було вбито останнього з трьохсот юних героїв. Більшовицькі кати заборонили місцевим селянам за християнським обрядом поховати тіла захисників Києва, залишивши їх на засніженому полі.

Київ було захоплено в лютому, а вже в березні столицю УНР було звільнено.
Тільки тоді почали розшукувати тіла молодих людей, які загинули під Крутами. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків, більшість із яких урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

«Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на 4 дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, аби домогтися від міжнародної спільноти визнання України –  завдяки цьому стало можливим укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії», – зазначає голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.