У Львівському університеті відбулася щорічна Франківська конференція

19 жовтня 2018 року у конференц-залі філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу XXXII щорічна наукова Франківська конференція. Цей авторитетний франкознавчий форум зібрав дослідників з різних наукових установ України з метою обговорення теоретичних та практичних аспектів актуалізації Франкової спадщини.

У рамках конференції відбулося пленарне засідання, а також засідання трьох секцій, на яких обговорили питання інтерпретації Франкового тексту, зв’язку його творчої спадщини з національною культурою та особливості творчих контактів і міжкультурних контекстів вивчення постаті Великого Каменяра.

Урочисте відкриття конференції розпочалося з ушанування хвилиною мовчання пам’яті відомої львівської перекладачки, доктора філологічних наук, професора Львівського університету Роксолани Зорівчак, яка зробила вагомий внесок у розвиток англомовних перекладів творів українських класиків, зокрема й Івана Франка.

Після цього студентка філологічного факультету Аліна Омеляненко привітала учасників наукового, продекламувавши Пролог до поеми «Мойсей» Івана Франка.

З вітальним словом до учасників наукового зібрання також звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Львівського університету, професор Ярослав Гарасим. Він наголосив на важливості збереження традиції проведення Франківської конференції, відзначивши, що саме тут «завжди народжувалися геніальні ідеї, які раніше генерував Іван Оксентійович Денисюк, а згодом його наступники. Його ідеї і франкознавчий дух витають в Університеті, і їх розвивають його талановиті учні». Ярослав Гарасим розповів про традицію франкознавчих студій, яку протягом багатьох років продовжували працівники  Університету, а також принагідно згадав про Міжнародну премію Івана Франка, яка надається щорічно за наукові здобутки та відкриття у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Насамкінець проректор побажав усім учасникам конференції: «Нехай Франків дух буде поміж нами і допоможе нам виходити за межі можливого».

Надалі розпочалося пленарне засідання, на якому науковці представили  дослідження з питань інтерпретації релігійних поглядів Івана Франка, аналізу впливу німецької літератури на світобачення письменника, концептуальних рис його есеїстики, а також оцінки Франкової прози Олександром Грушевським. Крім цього, було окреслено сучасні виклики для академічного франкознавства, зокрема, необхідність та перспективи видання повного зібрання творів Івана Франка.

Директор Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік розповів про особливості трактування релігійного світогляду письменника та його пізнього релігійного навернення. Він наголосив на тому, що творчість Івана Франка часто асоціюється з рефлексійно-атеїстичною поезією, у якій відображалося розуміння фізичної еволюції Всесвіту, і цього не варто боятися. «Однак є інший Франко – пізній, котрий почав відчувати присутність якогось іншого світу духів та підсвідомого, що раніше не вміщалося в рамки його матеріалістичного світогляду». Водночас, основною тезою доповідача було те, що дослідникам важко встановити, коли саме відбувся світоглядний злам письменника. Як вдало зауважив під час загальної дискусії український літературознавець та франкознавець Богдан Тихолоз, «траєкторію розвитку Франкового релігійного світогляду не варто спрощувати».

Наступним був виступ голови Міжнародної асоціації франкознавців, професора кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського університету Михайла Гнатюка. Він окреслив особливості впливу німецької художньої та наукової літератури на формування Франкового світогляду та його підходів до аналізу тексту, а також на українську ментальність загалом. При цьому дослідник звернув увагу на необхідність вивчати у цьому контексті не лише переклади та переспіви Івана Франка з німецької мови, а й оригінальні твори, навіяні німецькими мотивами, а також вплив теоретичних ідей німецьких літературознавців на українську культуру.

Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, доцент кафедри теорії і практики журналістики Богдан Тихолоз у своїй доповіді підняв проблему необхідності укладення повного зібрання творів письменника: «Що б ми не говорили про Івана Франка, як би не аналізували його творчості, ми повинні перш за все донести повне зібрання його творів українському читачу». Богдан Тихолоз також висловив сподівання на активну участь усіх наукових установ у реальному втіленні такої складної та тривалої праці.

Виступи учасників пленарного засідання завершилися активною дискусією між усіма присутніми, які змогли поділитися один з одним своїм баченням інтерпретації творчої спадщини Івана Франка, після чого розпочалася робота в секціях.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото