7 листопада 2018 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася зустріч із доктором філологічних наук, професором, директором Інституту мови НАН України Павлом Гриценком. Зустріч на тему «Українська мова сьогодні» організували в рамках проекту «Університетські діалоги» і зосередили на актуальних питаннях сучасної мовної політики та статусу української мови в державному інформаційному просторі.
Розпочав захід Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник, який відзначив важливість чіткого визначення статусу української мови як державної у межах політичних, наукових, педагогічних та інших аспектів.
Павло Гриценко окреслив необхідність збереження мовних традицій в історичному контексті, наголосивши, що «мова – основа нашого буття, запорука міцності нашої держави, запорука того, що ми, які протривали тисячоліття на цій землі, протриваємо і далі, адже, маючи такий надпотужний засіб самоідентифікації, ми зможемо говорити зі світом на рівних». Саме тому всі українці повинні активно долучатися до спільної справи збереження та плекання мови.
«Навіть наші недруги вже зрозуміли, що наша сила значною мірою у нашій непоступливості щодо позицій української мови. Саме непоступливість, не гнучкість, а твердість, визначає вашу позицію. Інакше, якщо ми будемо йти на якусь домовленість із самими собою, вважайте, що ми пішли на компроміс із ворогами України», – зазначив Павло Гриценко.
А відтак, доповідач наголосив на тому, як важливо усвідомлювати власну відповідальність за розвиток мови й утверджувати свою українськоцентричну позицію щодня і щохвилини, адже «завтра нас не буде, якщо сьогодні ми не будемо стверджувати самих себе».
Нагадавши присутнім про багатовікові традиції українського народу, збережені у писемних пам’ятках ще з великокняжих часів, Павло Гриценко особливу увагу акцентував на двох основних тезах своєї доповіді. По-перше, українська мова – це мова давня, не позичена, тому її потрібно плекати і зберігати. По-друге, необхідно пам’ятати здобутки наших предків, зокрема ті, що стосуються мови, і розуміти, що сучасне відродження мови та освіти базується на давніх традиціях, які вже практикувалися на наших землях. Українська мова, на переконання науковця, нагадує дерево зі стійким та сильним корінням, завдяки якому ми й маємо зараз «велике, плодоносне, родюче дерево української мови, яке не піддасться іншомовним впливам».
Також Павло Гриценко закликав усіх присутніх активно збагачувати світовий культурний та інформаційний простір і не боятися, що нас не зрозуміють, адже при якісному перекладі та промоції працями українських письменників та науковців будуть цікавитися в усьому світі. За словами мовознавця, для розвитку української мови потрібно повернутися до кваліфікації давніх пам’яток, відновити численні принципи і норми мови, які нівелювала радянська влада. Професор Гриценко наголосив, що цей обов’язок зараз лежить на плечах сучасних науковців, які не повинні піддаватися фальшивим ідеям, штучно підкинутим ворогами, а відстоювати власну незалежну позицію.
«Ми повинні замінювати ту фальшиву картинку, яка склалась у світовому інформаційному просторі, показати велич нашого народу щодо мови і щодо тих здобутків, які наш народ мав», – зазначив Павло Гриценко, додавши, що зараз однією із найбільший цінностей є повнота представлення української мови та літератури у світі.
В цьому контексті Павло Гриценко підкреслив ще одне важливе завдання, покладене на сучасних науковців, дослідників, студентів. Це завдання полягає «не тільки в тому, щоб створити шедеври, а в тому, щоб ці шедеври стали надбанням нації і надбанням світової культури, не тільки в географічному просторі, а і в мовно-духовному. Таким чином вдасться відновити українське обличчя української мови».
Доповідач звернув увагу також на інші реалії мовної політики, згадавши про проблеми, пов’язані з укладанням українського правопису та із забезпеченням розвитку мов національних меншин.
Насамкінець Павло Гриценко закликав усіх присутніх: «Ми маємо збагнути, що тільки нашими руками, нашим чином ми можемо втілити свої ідеї. Тому лакмус українськоцентричності повинен стати основою при оцінці політиків та державних діячів. Також ми маємо сформувати законодавчу базу, яка б відповідала 10 статті Конституції України і забезпечувала всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».
Відповідаючи на питання присутніх щодо способів й оптимальних шляхів розвитку української мови, Павло Гриценко акцентував увагу на важливості організації курсів підвищення кваліфікації для викладачів та вчителів української мови та літератури. Такі курси повинні стати осердям культурного розвитку освітян і, на переконання Павла Гриценка, започаткувати їх слід саме у Львівському національному університеті імені Івана Франка – важливому центрі наукової думки у галузі філологічних досліджень.
Додамо також, що після завершення зустрічі у Дзеркальній залі Університету відбулося засідання круглого столу «Українська мова сьогодні: виклики, шанси». У заході, організованому Науковим товариство імені Шевченка, взяли участь Павло Гриценко, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, завідувач кафедри української мови імені професора Івана Ковалика Львівського університету Зоряна Купчинська, професор кафедри радiомовлення i телебачення Олександра Сербенська, голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні Роман Кушнір та інші відомі вчені.
