19 червня 2017 року у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка розпочав роботу семінар для суддів місцевих загальних та апеляційних судів «Авторитет судової влади: доброчесність та компетентність судді як основні елементи довіри до суду».
З вітальним словом до присутніх звернулися: директор Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України Оксана Польна (модератор семінару), начальник Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області Віктор Дейнека, суддя Львівського окружного адміністративного суду, кандидат юридичних наук, член Ради суддів України Олександр Сасевич та директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василь Кметь.
Першим робочим пунктом програми була інтерактивна лекція Василя Кметя «Бібліотечний осередок як культурно-освітній простір», у якій на матеріалі історії найдавнішої бібліотеки України доповідач представив еволюцію парадигм бібліотеки і науки від початку XVII ст. до сьогодення. Окремо наголошено на місці юридичних дисциплін та юридичної лектури у навчальному процесі давнього університету, ролі цих світоглядних моделей у формуванні модерного культурного простору Львова.
Розлогий екскурс в історію невимушено перейшов в огляд експозиції старовинної літератури з фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, розгорнутої у головному читальному залі. Директор бібліотеки Василь Кметь представив найцінніші книжково-документальні пам’ятки зі сфери юридичних наук, поточних адміністративних справ, судівництва, а також – докторські тези викладачів Львівського університету, на основі яких відбувався їхній науковий захист.
В інтерактивній лекції судді Шевченківського районного суду м. Львова, кандидата юридичних наук Павла Едера «Авторитет судової влади у Галичині у часи панування Імперії Габсбургів на прикладі реформ та дисциплінарної політики» йшлося про аспекти формування та збереження регіональної судової влади часів Австро-Угорської імперії. Важливою віхою розвитку судової науки став 1784 рік та відновлення Університету, оскільки саме юридичний факультет часто відігравав провідну роль у судочинстві. Адже завдяки розбудові юридичної науки у ті часи практична та теоретична сфери досить тісно співіснували. Доповідач наголосив, що у важких випадках судового провадження колегія суддів зверталась до професорів Університету по допомогу, відтак університетські вчені надавали консультації або й готували «проект рішення» для суду.
Доцент кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат юридичних наук Степан Білостоцький у доповіді «Авторитет суду: історико-правовий та соціальний аспекти» поділився спостереженнями за рецепцією судової системи та особи судді у різні періоди історії Львова. Зокрема, особливо цікаво прозвучала цитата зі скарги громадян міста 1576 року, де суддів охарактеризовано як «зухвалі і чванливі». Негативну оцінку судової системи підкріплено цитатами із художніх текстів, як-от: «Процес» Ф. Кафки, «Перехресні стежки» І. Франка чи байка Є. Гребінки «Ведмежий суд». Водночас доповідач підкреслив, що сприйняття діяльності представників судової системи зазнавало змін, навівши позитивні приклади. Зокрема, проаналізував діяльність деяких знакових представників цієї сфери: судді А. Червінського, судді та адвоката С. Шухевича, адвоката В. Старосольського та ін. Вагомим свідченням була і відмова 197 суддів-українців складати присягу на вірність Польщі під час подій Листопадового зриву, аргументована тим, що вони втратять повагу співвітчизників. Отже, авторитет суду в суспільстві ХХ ст. змістилася насамперед у площину статусу й особистого авторитету конкретного судді.
Доповідь «Правосуддя як справедливе судочинство: філософські й методологічні аспекти» прочитав професор кафедри конституційного права юридичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, доктор юридичних наук Сергій Рабінович. Складне та суперечливе питання співвідношення загальнолюдського розуміння справедливості і конкретних норм закону було проілюстроване на прикладі історії Веймарської республіки, нацистського панування і пізніше – розбитої на дві частини повоєнної Німеччини. Відтак доповідач наголосив на пріоритетності справедливості над ситуативною правопевністю і доцільністю (сформульованій у так званій «формулі Радбруха»).
Суддя Апеляційного суду Закарпатської обл. у відставці Лілія Симаченко у виступі «Поняття та складові авторитету» провела порівняльний аналіз семантичного поля поняття «авторитет», підкресливши, що воно завжди зумовлене зв’язком із національними, культурними традиціями. Наприклад, у німецькомовному середовищі воно асоціюється насамперед із «пошаною», у англомовному – із «владою», у франкомовному – із «престижем», а в українському – із поняттям «довіри». Відповідно рівень довіри громадськості до судової системи – певною мірою є рівнем балансу у суспільстві. Доповідачка ствердила, що формувати авторитет суду кожен співробітник установи повинен починати із себе, адже громадська оцінка складається із малопомітних речей, як-от: наявність чистоти, порядку, пунктуальності, відповідальності й т. ін.
Натомість фахівець-експерт з комунікацій в системі правосуддя, член Національної спілки журналістів Ольга Давид прочитала для суддів – учасників семінару – дві інтерактивні лекції: «Комунікація зі ЗМІ як запорука підтримки авторитету суду» та «Взаємодія суду і ЗМІ в кризових ситуаціях». Надзвичайно прикладні доповіді давали відповіді-консультації щодо плідної комунікації: які інформаційні пакети слід подавати засобам масової інформації, якими мають бути структура, ключові повідомлення й акценти наданої інформації, у яких випадках можна відмовити чи обмежити право на отримання інформації і т. ін. Крім того, доповідачка чітко акцентувала на потребі мати злагоджену команду, яка швидко реагуватиме у кризових ситуаціях, а також – відпрацьованому чіткому алгоритмі дій. Адже відсутність своєчасного коментаря з боку суду миттєво викликає підозри, а відтак – недовіру та негативні реакції суспільства. Стосовно постійної комунікації поміж судовою системою та ЗМІ також існують певні застереження. Суддям завжди слід ставити собі питання: «Яка користь із цього репортажу? Який ризик несе це інтерв’ю? Чи існує кращий шлях донесення інформації?» – а вже потім давати чи не давати коментар з якогось приводу чи ситуації.
Заклик доповідачки О. Давид подумати над низкою інших відкритих питань трансформувався – згідно з програмою семінару – у практичну роботу в малих групах, під час якої учасники ознайомилися із певними фабулами-завданнями, визначили позиції своїх груп та представили доповіді, подискутували з іншими, а також – вислухали коментарі експерта та підсумки роботи в групах.
Семінар для суддів місцевих загальних та апеляційних судів продовжить роботу ще й завтра – 20 червня 2017 року, на яке заплановані ще п’ять інтерактивних лекцій та відкрита дискусія «Принципово нові підходи до комунікації та нові комунікаційні можливості у сучасному світі: виклики та можливості для суддів» – з експертом із комунікації та роботи з інформаційним простором, блогером, журналістом Андрієм Уманцем.
