3 квітня 2017 року у методичному кабінеті Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася виставка робіт викладачів під назвою «Писанко! Ти символ України! Любові й миру вірна берегине».
Відкрила виставку методист Коледжу Романа Михайлишин, яка відзначила, що разом з рушниками, вишитими сорочками писанкарство є одним з найунікальніших видів українського народного мистецтва, а українські писанки –шедеври мініатюрного живопису, створеного руками народу.
Життєдайна сила писанки, її неповторна краса, багатство орнаментальних композицій, звичаї та обряди, пов’язані з нею, завжди захоплювали дослідників феномену писанки. Мистецтво писанки привертало увагу етнографів, фольклористів, мистецтвознавців і як стародавній звичай, і як прояв таланту народних художників.
Першим українським дослідником писанки був професор Харківського університету Микола Сумцов, який у 1881 році видав розвідку «Писанки».
Оригінальний орнамент писанок не лише чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він містить глибоку символіку, що дійшла до сучасності і єднає нас із традицією минулого.
Із мистецького погляду писанка вражає витонченістю розпису на маленькій площині, довершеністю і багатством композиційних варіантів, орнаментальних елементів та мотивів. «Писанковою мовою незчисленні творці донесли до наших днів генетичну пам’ять українського народу, зримо увічнили його уявлення про світ, його .думку, предківську віру», – зазначає етнолог-дослідник Олесь Фісун.
«Писанка – це світло сонця і світло душі, подих неба і дух землі, це геній нашого народу. З неї, як із невибутнього яйця-райця, безкінечно струмує творча сила митців з народу», – зауважує етнограф Вадим Мицик.
В Україні писанка стала мірилом краси: «Гарна, мов писанка». Тарас Шевченко на весь світ проголосив: «Село на нашій Україні — неначе писанка, село».
«Якби наш народ не створив нічого іншого, окрім писанки, то і цього було б досить, аби зайняти почесне місце в пантеоні цивілізованих націй», – писав народознавець Василь Скуратівський.
Свої писанкові вироби продемонстрували: Романа Михайлишин, методист Коледжу, Любов Назарук, викладач художньої праці, Віра Корнят, к.п.н, викладач соціальної педагогіки, Зоряна Ланцута, викладач української мови, Анна Собчук, викладач англійської мови.
Ольга Сулим, заступник директора з навчально-виховної роботи відзначила, що українські писанкарі щиро, з частими помислами і любов’ю ставляться до цього виду мистецтва. Пишуть писанки, передаючи свої безцінні знання й уміння дітям, талановитим учням, представникам різних країн, які відвідують Україну, зберігаючи давні традиції й культуру нашого народу.
Роботи викладачів Коледжу виконані на мистецькому рівні і вражають різноманітністю орнаменту та естетичною вишуканістю.
