Чорноморський регіон сьогодні є ареною боротьби за вплив на міжнародні процеси в широкому географічному полі, що охоплює Європу, Середню Азію та Близький Схід. Тому безпека та стабільність у Чорноморському регіоні – важлива не лише для держав цього регіону, але й для віддалених країн, які, насамперед залежні від енергетичних транзитних маршрутів, що проходять через регіон. За словами науковців, головним джерелом нестабільності та цілої низки загроз у ЧР є тривалі конфлікти.
Про оцінку конфліктогенних зон у Чорноморському регіоні крізь призму зовнішньої політики Туреччини йшлося у виступі доцента економіки Університету економіки і технологій ТОББ (Анкара, Туреччина) Іхсана Чомака під час Міжнародної наукової конференції «Сучасні українсько-турецькі відносини: прискорення через Чорноморський діалог», що відбулась 11 грудня 2015 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
«Широка географія Чорноморського регіону надає чимало можливостей і водночас є конфліктогенною зоною. Це територія, де живуть представники різних національностей, що є перевагою і водночас може спровокувати конфлікти на різних рівнях», – зазначив Іхсан Чомак.
За його словами, Арабська весна 2010 року спровокувала зміну режимів у різних країнах. «В Іраку і Сирії утворилася найкровожерливіша терористична організація «Ісламська держава» (ІДІЛ). Через це люди розпочали масову еміграцію до Туреччини й інших країн. У Туреччині проживає близько 2 млн. емігрантів із Сирії», – розповів турецький науковець.
Іхсан Чомак детально проаналізував конфлікти на Балканах і в країнах Кавказу.
«Боснійська війна забрала життя 110 тисяч людей, внаслідок вирішення Косівського питання загинуло 750 тисяч. Можна ще згадати і конфлікти в Абхазії, Південній Осетії, Нагірному Карабаху, Придністров’ї, російсько-грузинську війну 2008 року», – доцент Університету економіки й технологій ТОББ зосередив увагу на кількості жертв, які загинули внаслідок згаданих конфліктів, і додав, що ми маємо пам’ятати і про зацікавлення цим регіоном з боку наддержав – Росії та США. Відтак, на думку Іхсана Чомака, вирішення конфліктів у Чорноморському регіоні – це комплексна й багатовимірна проблема.
«Туреччина хоче, щоб Україна була сильною і стабільною державою. Пріоритетом для обох держав є розвиток і прогрес у Чорноморському регіоні. А тому треба активно працювати в цій сфері, продовжувати співробітництво, реалізовувати спільні проекти. Завдяки спільним зусиллям зможемо перетворити цей регіон на зону стабільності і процвітання», – переконаний турецький експерт.
Також на необхідності утвердження миру й стабільності в Чорноморському регіоні наголосив професор історії Універсиету Фатіх (Стамбул) Догу Ергіл.
«Відсутність насилля не може бути визначенням миру. Мир – це не лише припинення вогню чи використання зброї. Для того, аби мир був стабільним, потрібно, щоб громадянське суспільство брало участь у його забезпеченні. Зараз створюються спеціальні «нетворки» – проекти, які мають на меті навчити людей, що таке мир і допомогти його встановити», – вважає Догу Ергіл.
За словами професора, після І світової війни світ розділився на два табори. Міжнародні відносини періоду протистояння тоталітаризму були унікальним явищем в історії людства. Ніколи до того світ не був змушений поділитися на два табори та протягом майже століття шукати шляхи співіснування. У такому біполярному світі всі важливі міжнародні питання узгоджувалися з огляду на інтереси центрів політичного протистояння.
«Задля забезпечення позитивної динаміки розвитку спільного простору має бути двостороння співпраця. А отже, для того, аби регіон був стабільний, обидві сторони повинні бути рівними у взаємовідносинах», – так Догу Ергіл охарактеризував політичну ситуацію у світі з екстраполяцією на Чорноморський регіон.
Аби уникнути конфліктів, на думку турецького історика, Україні потрібно ефективно розподілити енергоресурси, убезпечивши незалежність від Росії, а також диверсифікувати джерела енергії і зблизитися з НАТО.
«Як забезпечити мир і стабільність у Чорноморському регіоні? По-перше, жодна зі сторін не повинна прагнути до насильства над іншою стороною. По-друге, потрібно позбутися політичного тиску в енергетичній сфері», – вважає Догу Ергіл.
Професор зауважив, що Туреччина докладає чимало зусиль, аби врегулювати цей процес. «Співробітництво між Україною і Туреччиною відбувається як на двосторонньому рівні, так і в рамках регіональних організацій, ініціатив і програм (ОЧЕС, BLACK SEA FOR, Заходи щодо зміцнення довіри та безпеки у Чорному морі)», – відзначив Догу Ергіл.
Про розвиток співробітництва між Україною і Туреччиною та пошуки шляху до стабільної безпеки в Чорноморському басейні розповів перший Надзвичайний і Повноважний Посол незалежної України в Туреччині Ігор Турянський.
Дипломат наголосив, що поведінка Росії у Чорноморському регіоні викликає занепокоєння і зазначив, що дуже небезпечною є її ідея щодо контролю над протоками. «Ми маємо якомога більше зміцнювати економічне, а відтак і політичне співробітництво України і Туреччини, аби спільно випрацювати механізми для забезпечення стабільної безпеки в регіоні», – переконаний Ігор Турянський.
До слова, днями Україна відновила морське сполучення з Туреччиною.
