Університетська бібліотека як простір соціокультурної комунікації

18-19 травня 2017 року у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Університетська бібліотека як простір соціокультурної комунікації». На відкритті заходу з вітальним словом до учасників конференції звернулися член-кореспондент НАН України, проректор з наукової роботи ЛНУ ім. Івана Франка, професор Роман Гладишевський і директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олег Сербін.

Визначальні контексти участі університетської бібліотеки у формуванні публічного простору, залучення до співпраці громадських організацій та розвиток різнопланових соціокультурних проектів, які ініціювали студенти вищих навчальних закладів, стали предметом аналізу директора Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василя Кметя. У доповіді «Бібліотека Університету у формуванні модерного публічного простору» Василь Кметь також окреслив перспективи бібліотек як важливих засобів промоції науки та освіти. У виступі на тему: «Genius loci бібліотеки – вибрані елементи психології місця та інституції» доктор габілітований, ад’юнкт Інституту наукової інформації і бібліології Торунського університету імені Миколая Коперніка Томаш Крушевський (Польща) зосередив увагу на європейському та польському досвіді формування читацького простору, архітектурно-конструктивних та організаційних аспектах новітніх бібліотечних осередків.

На пленарному засіданні прозвучали доповіді щодо перспектив розвитку бібліотечної справи. Зокрема, директор Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Оксана Бруй виступила з доповіддю «Стратегія розвитку Бібліотеки КПІ 2017–2020: досвід розроблення та впровадження», а завідувач сектора методичної роботи Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Олена Скаченко розповіла про соціокультурну діяльність бібліотеки на прикладі досвіду роботи Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв.

Крім того, на пленарному засіданні спеціаліст з навчання Clarivate Analytics (Київ) Ірина Тихонкова зробила презентацію, присвячену особливостям платформи «Web of Science» та її аналітичних продуктів. А представник компанії «Zeutschel» (Тюбінґен-Гіршау, Німеччина) Олександр Шевченко поділився досвідом своєї компанії та окреслив перспективи технологій оцифрування бібліотечних фондів (за сприяння дистриб’юторської компанії MUK).

 

Наступний день конференції – 19 травня – у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка був присвячений секційним засіданням – робота розгорнулася у чотирьох групах: «Соціокультурна та профорієнтаційна діяльність бібліотек», «Інформаційно-аналітична продукція та обслуговування користувачів в університетській бібліотеці», «Історія бібліотек, формування бібліотечних фондів та читання» та «Фонди наукової бібліотеки: джерелознавчі дослідження та соціокультурне значення».

Перший блок доповідей стосувався динаміки змін, пристосування бібліотек до нових викликів через активізацію нових сфер діяльності, оновлення підходів до обслуговування, розширення спектру послуг та інформаційно-аналітичної продукції. Зокрема, доктор габілітований, ад’юнкт Інституту наукової інформації і бібліології Торунського університету імені Миколая Коперніка Малґожата Федоровіч-Крушевська виступила із темою «Зелені» бібліотеки вишів – припущення та реальність», представивши здобутки десяти бібліотек США, Франції, Таїланду, Китаю, Австралії, які у себе мінімалізували негативний вплив функціонування бібліотеки на навколишнє середовище та активно популяризують ідеї «зрівноваженої діяльності» серед широкої громадськості. Екологічна бібліотека, жива лабораторія із зеленими ділянками та  сонячними батареями на даху, збирання дощової води та переробка відходів – ось неповний перелік діяльності згаданих бібліотек.

Темі профорієнтаційної роботи бібліотек серед школярів були присвячені доповіді вченого секретаря Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Світлани Барабаш та завідувача відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Романа Лаврентія. Світлана Барабаш представила підготовану спільно з колегою, бібліотекарем ІІ категорії Юлією Корян доповідь «Університетська бібліотека в алгоритмі вступної кампанії: досвід Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського». А Роман Лаврентій розповів про здобутки Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка 2011–2016 рр. у руслі профорієнтаційної роботи Університету.

Провідний бібліотекар науково-методичного відділу Наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв Алла Мальшакова виступила з темою «Інформаційно-аналітична продукція та обслуговування користувачів в університетській бібліотеці», проаналізувавши роботу рідної бібліотеки у ролі інформаційно-освітнього центру університету (супровід наукового та навчального процесів, підвищення інформаційної культури студентів, аспірантів, науково-педагогічних працівників). А головний методист науково-методичного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Ірина Цвіркун підготувала аналітичний огляд роботи секції бібліотекознавства, бібліографії та книгознавства звітної конференції ЛНУ ім. Івана Франка від часу створення у 1991 р. до 2016 р.,  підкресливши вагомий внесок секції у наукову діяльність Університету.

Доповідь «Система краєзнавчих бібліографічних посібників бібліотек вищих навчальних закладів Львова» прочитала доцент кафедри бібліотекознавства і бібліографії ЛНУ ім. Івана Франка Галина Біловус. Доповідачка розглянула краєзнавчу діяльність бібліотек вищих навчальних закладів Львова, яка – незважаючи на те, що ця тематика належить до пріоритетних у роботі обласних бібліотек – сьогодні є однією з найактивніших ділянок роботи університетських книгозбірень. Серед іншого Галина Біловус ознайомила присутніх з низкою краєзнавчих бібліографічних покажчиків, виданих Науковою бібліотекою ЛНУ ім. Івана Франка, НТБ «Львівська Політехніка» та Науковою бібліотекою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. А завідувач сектора Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Світлана Васільєва прочитала доповідь «Життя як дослідження» – науковий внесок у розвиток медичної науки академіка Дмитра Деонисовича Зербіно (на матеріалах біобібліографічного покажчика до 90-річчя від дня народження)», проаналізувавши життєвий шлях та науковий доробок професора – завідувача кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини (1966-2000), автора близько 600 наукових і навчально-методичних праць.

Зазначимо, що цьогоріч науковці доволі широко розкрили тематику так званого «історичного блоку», присвяченого джерелознавчим дослідженням, вивченню історії бібліотек та формуванню їхніх фондів – що був представлений на конференції низкою доповідей. Зокрема, про особливості комплектування приватних бібліотек галицьких русинів виданнями з Росії у 30–40-х роках ХІХ ст. – у руслі пошуку підвалин свого культурного простору – доповідав завідувач науково-методичного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Олександр Седляр. Одним із найяскравіших прикладів співпраці, взаємодопомоги та обміну книжковими матеріалами можна навести спілкування Якова Головацького з Осипом Бодянським.

Старший викладач кафедри бібліотекознавства і бібліографії ЛНУ ім. Івана Франка Любов Пугач доповідала про ретроспективну соціокультурну спадщину Товариства імені Михайла Качковського, одним з провідних завдань якого було створення читалень, видання книг, пропаганда освіти та здорового способу життя. Серед найпоширеніших друкованих видань Товариства наведено часопис «Наука» та «Издания обшества им. М. Качковского». Натомість асистент кафедри бібліотекознавства і бібліографії ЛНУ ім. Івана Франка Євангеліна Чирук розкрила питання «Соціокультурний концепт читацтва у дослідженнях Михайла Павлика», підкресливши, що М. Павлик бачив читальні як логічне продовження шкільної освіти, основними культурно-просвітницькими закладами.

Доктор габілітований, професор кафедри інформатології та бібліології Лодзького університету Ева Андрисяк виголосила – підготовану спільно з доктором габілітованим, професором кафедри управління бізнесом Вищої державної професійної школи ім. Президента Станіслава Войцеховського (м. Каліш) Кшиштофом Вальчаком – доповідь «Російські книжкові фонди гімназій із Каліша як приклад колекції бібліотеки Познанського університету». Показово, що отримані матеріали стали підґрунтям для вивчення російської мови та літератури в Познанському університеті.

Директор Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету Любов Пинда у виступі «Іноземні сільськогосподарські видання XVIII – початку ХХ ст. як джерело до вивчення європейської аграрної історії» представила видання бібліографічної серії «Іноземна сільськогосподарська книга у фондах ДНСГБ ННАН України та наукових установ вищих навчальних закладів аграрного профілю України». Згадано найбільш досліджені стародруки (франкомовні та польськомовні), а також – до сьогодні майже не досліджені (німецькою та англійською мовами). Бібліотекар І категорії Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету Марія Павлюх виступила з доповіддю «Польськомовна ретроспективна колекція другої половини ХVIII – другої половини ХХ ст. Наукової бібліотеки Львівського національного аграрного університету: популяризація і особливості вивчення».

Бібліотекар І категорії відділу книжкових пам’яток та рукописів Центральної наукової бібліотеки Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Наталія Проць у доповіді «Колекція світлин XIX – початку XX ст. у фонді Центральної наукової бібліотеки ХНУ імені В. Н. Каразіна: проблема вивчення та розкриття» зосередила свою увагу на основі колекції – світлинах, зібраних директором музею витончених мистецтв і старожитностей університету Є. К. Редіним (1863–1908) та поділилася планами щодо укладання каталогу усіх знімків з фондів бібліотеки.

Цікавий екскурс в історію фотографії, еволюцію методів консервації фотодокументів зробила редактор 2 категорії науково-реставраційного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Анна Галабурда, представивши учасникам засідання відреставровану колекцію фотографій з фондів рідної бібліотеки.

Окремо можна виділити низку доповідей, які висвітлювали важливі віхи історії Львівського університету та його книгозбірні, специфіки фондів. Зокрема, бібліограф відділу культурно-просвітницької роботи Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Катерина Перегінець виступила з доповіддю «Інкунабули бібліотеки монастиря францисканців у Львові (за матеріалами інвентарної книги кінця ХVIII ст.)», розповівши про особливості формування бібліотеки монастиря францисканців з XIV ст. та – про 154 інкунабули, які потрапили до бібліотеки університету.

Натомість бібліотекар відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка Назарій Лоштин розповів про «Рукописний каталог «Auctores veteres graeci et latini…» як джерело до відтворення збірки книг античних авторів у бібліотеці Львівського університету (кінець XVIII – початок ХІХ ст.)», проаналізувавши зміст укладеного 1806 р. каталогу, що містить описи 1 126 книг та збірок 166 авторів, 86 конволютів. Можна припустити, що ці книги складали основу навчальних матеріалів університету з філософії, теології, історії та класичної літератури, медицини.

Завідувач науково-бібліографічного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Леся Купин доповіла про «Організацію роботи бібліотеки Львівського університету (1939–1941, 1944–1946 рр.)». Наголошено, що попри декларовану «українізацію», активним розмахом впродовж 1939–1941 років проводилася радянізація. Зокрема, впроваджено низку заходів задля контролю радянської адміністрації університету над роботою у бібліотеці: інвентаризація (аби оцінити кількість та зміст книжкового фонду); кадрова політика (призначення лояльних до комуністичної влади осіб, «своїх»); цензура у видачі літератури; трудова дисципліна (залякування, доноси, часті звільнення працівників); централізоване комплектування всього книжкового фонду університету.

Бібліотекар відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка Євген Гулюк зробив джерелознавчий аналіз риторичних трактатів, які зберігаються у фондах відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка. А бібліограф І категорії відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Анушаван Месропян розповів про роботу над пошуками втрачених вірменських рукописів Наукової бібліотеки Львівського університету. Зокрема, про знайдені у Польщі 2 рукописи із позначками бібліотеки університету: Євангеліє (1639) і  Подорожні нотатки Сімеон де Легаці (1619–1635).

Збірку плакатів початку ХХ ст. – у колекції «воєнних друків» Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка – презентував у своєму виступі головний бібліограф відділу рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. П. Максименка Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. Івана Франка Юрій Лисий.

Перспективу до наукової теми «Матеріали до біографій львівських науковців 1920–1930-х рр. (на базі фондів Наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка)» окреслив завідувач сектора бібліології науково-методичного відділу Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Ігор Петрій, представивши матеріали, які можуть стати доповненнями до біографій науковців Львова і університету (рукописні джерела, листування, автографи А. Бергсона, К. Твардовського, О. Бальцера, С. Закревського, Я. Птасніка, Л. Харевічової та ін.).

Всеукраїнська науково-практична конференція у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка пройшла на високому науково-методичному рівні. Представлені доповіді викликали зацікавлене обговорення, а у деяких секціях – навіть спонтанні емоційні виступи учасників без заявленої доповіді. Для гостей-бібліотекарів було організовано екскурсії у стінах найдавнішої в Україні книгозбірні та продемонстровано найцікавіші книжкові пам’ятки із її фондів.

Крім того, учасники конференції ознайомилися із розгорнутою у головному читальному залі університетської книгозбірні книжково-документальною виставкою «Традиції академічного читання на прикладі особових колекцій Наукової бібліотеки». В експозиції були представлені книги радника імператора Карла VІ, лейбмедика та префекта Імператорської придворної бібліотеки, декана медичного факультету Віденського університету Піуса Ніколауса Ґареллі (1670–1740); мінералога і геолога, що після знищення пожежею університетської бібліотеки 1848 р. подарував Університетові власну книгозбірню, графа Станіслава Яна Непомуцена Каєтана Дуніна-Борковського (1782–1850); лікаря, доктора медицини, учасника книжкових аукціонів у Неаполі Йозефа Вайґеля (1843–1908); історика мистецтва, реставратора, краєзнавця, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка Володимира Вуйцика (1934–2002); англійської поетеси й перекладачки англійською української літератури, секретаря Англо-Українського Товариства в Лондоні, члена Наукового товариства імені Шевченка Віри Річ (1936–2009).

Святково-творчій атмосфері пленарного засідання сприяла і виставка картин у головному читальному залі «Щоденник / Графіка / Процеси / Книги», де представлено твори львівських і харківських молодих митців, які працюють у напрямку станкової графіки, а також – графіку відомого українського художника Павла Макова.

Сподіваємося, що і наступного року фахівцям бібліотечної справи з усіх куточків України та Польщі захочеться завітати на профільну наукову конференцію до гостинної Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка.

Світлини: Вікторії Кметь Більше фото