Культура є «п’ятим», стрижневим, найпростішим і водночас найбільш системним і природним елементом, від якого залежить, якими ми вийдемо з кризи і куди вирушимо. А відтак, ІІІ Конгрес культури Східного партнерства, який відбувається упродовж 4-6 вересня у Львові, продовжує багаторічну традицію вирішення питань культурної політики, спрямовану на створення нового виміру сприйняття ролі культури не тільки в Україні, а й в інших країнах, розташованих за східними кордонами Європейського Союзу.
Осмислення соціалізації та доцільності участі людини у суспільних процесах, зокрема культурних, розпочинається з освітнього осередку. Упродовж своєї багатовікової історії університети, як інститути суспільства, довели, що нерозривно пов’язані з культурними явищами, які відбуваються в суспільстві, беруть у них участь і розчиняються у них.
Цьогоріч Конгрес культури Східного партнерства вперше відбувається в Україні. Місце проведення заходу, де обмінюються міркуваннями і досвідом понад 600 учасників із більш як 20 країн світу – Львівський національний університет імені Івана Франка. Й обрали його невипадково, адже виш є одним із найстаріших, найпрестижніших і найбільш авторитетних університетів на теренах Східної Європи.
«Приємно, що саме у Львівському університеті відбувається подія такого масштабу – Конгрес культури Східного партнерства, – ділиться дослідниця культури, доцент кафедри філософії мистецтва Львівського національного університету імені Івана Франка, куратор секції «Страх у культурі» Зоряна Рибчинська. – Це дуже важливо для вишу, адже викладачі та студенти матимуть нагоду віднайти багато нових ідей і знайомств, взяти участь у дискусіях. У Конгресі беруть участь представники різних країн світу. Це дуже цікаві люди, які можуть поділитися досвідом із різних сфер: мистецтва, політики, управління культурою, академічної діяльності та багато інших».
За словами Зоряни Рибчинської, «такі події повинні підштовхувати Університет до того, аби він ставав щораз відкритішим до сучасних процесів, які відбуваються в суспільстві». «Щоби залишатися авторитетною інституцією, Університет повинен бути більш активним, рухливим і відкритим до цих нових процесів, зокрема брати участь у вирішенні криз, адже не можна недооцінювати роль академічного середовища в продумуванні й проговорюванні того, що відбувається довкола нас і з нами безпосередньо», – переконана куратор секції.
«Університет – це особливе місце й особливе середовище, тому що це одна з найтриваліших культурних інституцій у світі. Навіть у тих країнах, де, здавалося б, кризи трапляються рідше, ніж деінде, де розвиток більш сталий, ніж у нас, є багато культурних, наукових й інтелектуальних ініціатив, які базовані на вищих навчальних закладах. А відтак, виші стають основою для різних культурних осередків», – вважає Олена Галета, літературознавець, культуролог, доцент кафедри теорії та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка, модератор круглого столу у рамках Конгресу на тему «Фобії сучасної гуманістики».
«Суспільство може переживати часи найглибших криз. Й університети показали, що вони вміють у цих умовах вистояти. Якщо вони підтримують певні культурні ініціативи, їхні шанси втриматися лише зростають», – вважає Олена Галета.
Літературознавець зазначає: «Університет – це надзвичайно динамічне середовище. Це місце, куди люди приходять, змінюються, перебуваючи тут, і вирушають у подальше життя. В Університеті не можна щось зробити один раз і зупинитися на цьому здобутку. Це також і середовище, яке постійно всіх випробовує, кидає виклик. Щоразу нам потрібно знову будувати те, що ми називаємо культурою. Йдеться не тільки про вічні цінності, які передаємо, а й про постійне вміння вести діалог, дбати про розуміння. Взаємна підтримка з боку університетської і культурної спільноти поза його межами триває, і ми продовжуємо творити єдине середовище. Тому Львівський університет є одним із найкращих місць для проведення такого Конгресу».