В Університеті обговорюють генераційний феномен у контексті бунту конструкції і деконструкції

27 квітня 2017 року у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала роботу Всеукраїнська наукова конференція «Генераційний феномен як бунт і де(кон)конструкція». В рамках роботи конференції провідні літературознавці розглядають процес зміни і наступності поколінь в контексті культурологічних, суспільних і літературних процесів в Україні.

Привітавши учасників наукового зібрання, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Микола Ільницький  висловив сподівання, що конференція стане чудовою платформою для плідних дискусій і принесе користь науці.

«У самій назві конференції є певна амбівалентність, суперечність. Але усе, що має тенденцію до протилежності, має також схильність до впорядкування», – наголосив Микола Ільницький, зазначивши, що у програмі конференції відображений надзвичайно широкий діапазон питань і підходів до дослідження генераційного феномену, що дозволяє очікувати цікавих дискусій й оригінальних наукових висновків.

Від імені ректорату учасників конференції привітала проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Марія Зубрицька. Для окреслення проблематики конференції Марія Олексіївна навела думку філософа та соціолога Альфреда Шюца, який свого часу зауважив, що у концепті покоління сходяться минуле, теперішнє і майбутнє. «Отже на покоління ми можемо дивитися із феноменологічної перспективи, як на конфлікт пам’яті і як на діалог з цією пам’яттю», – зазначила Марія Зубрицька.

«Тема поколінь не тільки літературно-теоретична. Вона також соціальна і культурологічна. З погляду культурної антропології ми можемо говорити про перформативний вплив і дискутувати про те чому те чи інше покоління обирає певну систему цінностей, з перспективи якої оцінює минуле, теперішнє і намагається заглядати у майбутнє», – зауважила Марія Олексіївна.

Заступник директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України Алла Швець наголосила, що покоління є тим, що програмує цивілізаційний розвиток, адже кожна людина закорінена духовно й інтелектуально у свою генерацію. А тому дискусія щодо феномену поколінь є надзвичайно важливою для розуміння світу й осягнення майбутніх траєкторій його розвитку.

«У час сучасних цивілізаційних викликів, коли актуалізується потреба утвердження нашої національної ідентичності, саме досвід поколінь відіграє роль важливого стабілізаційного чинника», – зазначила Алла Швець.

Під час пленарного засідання конференції професор Микола Ільницький виголосив доповідь «Модус меандра: літературне покоління за межею українського державного простору», а Олена Романенко розповіла про  концептуальні координати нового літературного покоління в контексті сучасної української літератури. Окрім того, професор Михайло Гнатюк закцентував увагу на наративних стратегіях у літературі періоду МУРу, а Ірина Борисюк представила наукову доповідь «Вісімдесятники/дев’яностники: особливості ідеологічної трансформації», яку вона підготувала на прикладі творчості Мар’яни Савки.

Після пленарного засідання конференція продовжила роботу у таких секціях: «Текст між генераціями: зміна канону та пам’ять поколінь», «Воєнне покоління: література між війнами», «Генерування генерацій: групові портрети поколінь у часі і поза ним», «Трансформація традиційної естетики і літературна гра».

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото