20 студентів з 12 вищих навчальних закладів України взяли участь у пленарному засіданні конференції, що проходило 23 березня 2017 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Переклад».
З вітальними словами до учасників конкурсу та членів журі звернулася Вчений секретар Університету, доцент кафедри перекладознавства та контрактивної лінгвістики імені Григорія Кочура Ольга Грабовецька, яка зауважила, що Львівський національний університет імені Івана Франка вже вдруге поспіль гостинно відчиняє двері для учасників Всеукраїнського конкурсу.
Проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський під час офіційного відкриття конференції наголосив на великому значені перекладу у житті кожного з нас. «Налагодження системи зв’язків між різними народами і культурами, усунення бар’єрів і непорозумінь є чи не основною метою перекладу» – переконаний Роман Євгенович.
Перекладацьких фах проректор з наукової роботи вважає надзвичайно відповідальним і складним, адже завдання перекладача – не затьмарити постать автора, залишитися невидимим і водночас дозволити читачу найповніше відчути почерк автора.
Заступник декана факультету іноземних мов з наукової роботи, доцент кафедри класичної філології Ліна Глущенко зауважила, що «історія Університету тісно пов’язана з історією українського перекладу та перекладознавста». За словами Ліни Михайлівни, вчені Університету зробили великий внесок у розвиток перекладацького фаху, здійснюючи переклад не тільки художніх, але й наукових творів.
Присутніх також привітав доктор філологічних наук, професор кафедри теорії і практики перекладу з романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Чередниченко. Наголосивши на складності міжмовного перекладу, Олександр Іванович зазначив, що перекладач є посередником між двома мовами і двома культурами, а від його праці залежить рівень порозуміння між різними нардами.
«Сьогодні переклад набув величезних масштабів і це значно підвищує вимоги до стандартів перекладацької роботи. Якщо раніше в Україні переважно здійснювався художній переклад, який відіграв надзвичайно велику роль у формуванні нашої нації, то сьогодні переклад у нашій державі поширився на різні сфери людської діяльності. Від того як працюватимуть наші перекладачі багато в чому залежатиме розвиток різних сфер життя України» – зауважив професор, акцентуючи на важливості перекладацького фаху для сучасної української науки.
Завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Лада Коломієць висловила переконання, що учасники конференції під час інтелектуального змагання мають прекрасну нагоду реалізувати свій науковий потенціал.
«Приємно усвідомлювати що конкурс наукових робіт вже вдруге відбувається у Львівському університеті. Переконаний, що змагання сприятимуть відкриттю нових дарувань, збагаченню наукових та освітніх традицій, стануть джерелом творчого натхнення і залишать у вас незбутні позитивні враження» – звернувся з вітальним словом до учасників заходу завідувач кафедри англійської філології і перекладу, директор Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету, професор Артур Ґудманян.
Окрім того, подякувала організаторам конференції завідувач кафедри перекладознавста та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету Валерія Гізер. За її словами, змагання є надзвичайно важливими для виховання молодого покоління перекладачів і перекладознавців. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри германської філології Сумського державного університету Олена Попова акцентувала на важливості конкурсу, який об’єднує молодих перекладачів з усієї України.
Академік АН ВШ України, завідувач кафедри перекладознавста і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Роксолана Зорівчак наголосила на актуальності розвитку мистецтва слова у контексті військової та інформаційної агресії, яку переживає Україна. «Тепер, коли грози зосередилися над Україною, коли хижі від крові донецькі і луганські степи, ми не маємо права відпочивати, ми зобов’язані працювати, а значить розвивати перекладознавчу думку, поглиблювати знання іноземних мов і знання рідної мови, дивлячись на слово як на щось абсолютно величне», – наголосила професор.
Під керівництвом доцента кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики Валентини Савчин пролунало художнє вітання учасникам конференції від студентів факультету іноземних мов. Під час поетично-музичної композиції усі присутні мали нагоду ознайомитися із життєвим і творчим шляхом відомого українського перекладача і мовознавця Миколи Лукаша, почути переклади творів світової літератури його авторства, а також насолодитися неперевершеною ритмікою власних поезій Миколи Лукаша.
Надалі конференція продовжила роботу у секціях, де учасники інтелектуального змагання представляли свої наукові дослідження.
24 березня 2017 року на підставі відкритого обговорення наукових робіт та наукових доповідей учасників конференції галузева конкурсна комісія визначила найкращих молодих знавців перекладацького ремесла.
Приємно, що перемогу здобула студентка 2-го курсу магістратури факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Мацьків.
Друге місце посіли четверо студентів: Олена Найденко (Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»), Роксоляна Стасенко (Львівський національний університет імені Івана Франка), Ксенія Табака (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), Поліна Уманська (Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара).
Третє місце здобули Анастасія Верещак (Херсонський державний університет), Вікторія Демчко (Національний авіаційний університет), Юлія Лазуткіна (Сумський державний університет) Максим Різник (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
Додамо, галузева конкурсна комісія визначила також переможців у номінаціях «Глибина наукового аналізу», «Вміння вести наукову дискусію», «Актуальність теми дослідження та поширення ідей українського перекладацтва», «Ораторське мистецтво», «Креативність наукового пошуку», «Наукова сміливість».
