26 листопада 2018 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася презентація історико-художнього альманаху «За Україну, за її волю». В альманасі представлені картини, світлини, військові однострої та відзнаки відомих художників, Січових Стрільців, воїнів УГА та УНР. Крім цього, він містить опис визначних подій та боїв, державотворчої та дипломатичної діяльності ЗУНР. Видання є двомовним – текст подано українською та англійською мовами.
Під час презентації декан історичного факультету Львівського університету, професор Роман Шуст зазначив, що «видання є вагомим внеском в утвердження ідей ЗУНР та УНР». Адже кожна сторінка альманаху ілюструє не лише подвиги учасників визвольних змагань, а й демонструє неймовірний творчий талант українців, які виборювали свою державу.
Автор проекту альманаху, журналіст-міжнародник, громадський діяч Марко Сімкін розповів про мотивацію створення альманаху. За його словами, ідея видання такої праці виникла в нього через захоплення невгасимим прагненням до свободи тих, хто сто років тому ставав на захист української державності.
«Мене, як журналіста-міжнародника, який багато пише на історичну тематику і багато працює в архівах, завжди підносила і дивувала неймовірна сила тих митців, поетів, письменників, літераторів, еліти українського суспільства, яка, незважаючи на лихоліття, піднялася заради ідеї побудови Української Держави. Люди, які вранці в одній руці тримали гвинтівку, а ввечері мольберт і пензель, змогли зафіксувати унікальні правдиві моменти боротьби за Україну. Це було унікальне явище в історії людства», – зазначив Марко Сімкін, додавши, що одним із поштовхів до створення такого альманаху були слова видатного українця Олександра Довженка: «Народ, який не знає своєї історії, є народ сліпців, що блукають в темряві».
Ідею двомовного альманаху Марко Сімкін пояснив необхідністю представлення історії України для світової громадськості: «Друге, що сподвигло мене запропонувати ідею створення двомовного альманаху, – слова Петра Яцика: «На жаль, світ не розмовляє українською, світ розмовляє англійською. Якщо ми хочемо, щоб про Україну та її історію в світі дізналися більше, треба писати і перекладати твори англійською». Це були дві мотивації, результатом яких є альманах».
Українська Народна Республіка та Легіон Січових Стрільців мали велике значення у формуванні свідомості українського народу. Вони залишили безцінну творчу спадщину: пісні, картини, книги, ідеї, філософію, засади визвольної боротьби, які й досі мають величезний вплив для нащадків.
«Цей альманах перш за все має художньо-історичний характер. Кожна сторінка містить художній малюнок і текст. Митці, які були одночасно воїнами Легіону Січових Стрільців чи Української Галицької Армії, малювали те, що бачили у боях. Тобто картини, які зображені у альманасі, є роботами прямих учасників тих подій. Друга особливість полягає в тому, що це книга не тільки для галичан і про галичан. Ця книга має загальнонаціональне значення. Зокрема, на сторінках альманаху розповідається про Січових Стрільців, які брали участь у боротьбі на сході та півдні України. Третя характерна ознака полягає в тому, що на цих територіях воювали не тільки галичани і не тільки за Галичину. Тут були люди, які мали далеко не пряме відношення до Західної України. Всі ці події передано у альманасі», – розповів редактор альманаху, перекладач, головний редактор видавництва «Левада» Богдан Горбовий.
Мистецтвознавець, поетеса, старший науковий працівник Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького Олена Кіс-Федорук зазначила, що видатні українські митці-воїни, активні учасники визвольних змагань, про яких розповідає альманах, зробили величезний внесок в українську та світову культуру. Зокрема, йшлося про Пресову квартиру – допоміжну культурно-просвітню формацію УСС, головним завданням якої було збирання, поширення та збереження матеріалів з історії Легіону Українських Січових Стрільців.
«Пресова квартира – явище унікальне, неповторне. В жодній країні в жодний історичний період такого не було. Тоді інтелігенція перебувала під впливом української ідеї і вірила в те, що Українська Держава в результаті війни може відродитися. Кажуть, що коли літають кулі, музи мовчать. Тут було навпаки – музи розговорилися на повну силу. Весь багаж знань та можливостей художники, письменники, літератори, музиканти зуміли реалізувати у своїй творчості під час бойових дій», – зазначила Олена Кіс-Федорук. Також вона додала, що саме тоді був спроектований український однострій, сформувалася військова термінологія. За її словами, ця спадщина має велику цінність для розвитку мистецтва, адже є базою, на якій розбудовували сучасну українську культуру.
Поетеса, журналістка та громадська діячка Дзвенислава Чабан-Леус зачитала власну поему «Листопадовий Чин у Львові», а також розповіла про свого дідуся, який був учасником визвольних змагань. Вона наголосила, що альманах «За Україну, за її волю» – це колективний твір, який має велике значення для української та міжнародної громадськості в справі вшанування героїв ЗУНР та УНР.
Заслужений журналіст України Василь Глинчак охарактеризував альманах «як ще один важливий крок до повного осмислення подій того часу». Він наголосив, що книга цікава як художній альбом не лише для здобуття історичних знань, а й для культурної насолоди. «Ті, хто воювали за Україну паралельно створили для нас безцінний культурний спадок. Вони усвідомлювали свою місію – бути й істориками, і творцями тих подій».
На важливості видання для розуміння історичних та культурних процесів в Україні наголосив також суспільно-політичний діяч, народний депутат України трьох скликань Степан Давимука.
На завершення усі присутні вшанували пам’ять воїнів Української Галицької Армії та Українських Січових Стрільців хвилиною мовчання.
