В  Університеті презентували  бібліографічний покажчик творчого доробку Андрія Содомори

У Львівському національному університеті імені Івана Франка 18 березня 2016 року в Дзеркальній залі відбулась  презентація нового бібліографічного покажчика творчого доробку відомого українського літературознавця, перекладача, письменника, професора кафедри класичної філології Львівського університету Андрія Содомори.

Як зазначила доцент кафедри класичної філології Ліна Глущенко, бібліографічний покажчик Андрія Содомори – це «результат колективної праці науковців Університету. Збірник охоплює значний період творчості Андрія Олександровича – з 1961 по 2012 рік й має неординарну побудову».

Доцент кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики ім. Г. Кочура Тарас Шмігер у контексті представлення покажчика відзначив, що «бібліографія – це дзеркало, крізь призму якого ми дивимося на світ, науку й на наше художнє слово».

Андрій Содомора – член Національної спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, лауреат Премії імені Максима Рильського, Літературної премії імені Григорія Кочура, літературної Нагороди Антоновичів та обласної премії імені Михайла Возняка. Про тонкощі роботи із творчим доробком цього письменника розповіла кандидат історичних наук, укладач бібліографічного покажчика Андрія Содомори  Маргарита Кривенко.

Маргарита Олександрівна відзначила, що згаданий довідник – «це хронологічне доповнення двох попередніх видань  серії «Науковці Львівщини».

«Бібліографічний покажчик Андрія Содомори містить різноплановий матеріал і має цікаву побудову. Особливе місце в збірнику займають бесіди, розмови, інтерв’ю, які розкривають глибину життя й творчий досвід автора. Основна частина довідника містить два розділи, де праці науковця поділені хронологічно  та за напрямами діяльності», – коротко охарактеризувала структуру бібліографічного покажчика Маргарита Кривенко.

«55 років – це значний період часу. А час – це те, що ми сприймаємо серцем, й, у більшості випадків, коли він уже промайнув. Утім, мені не надто жаль його, адже я встиг багато чого зробити, – окреслив свій період творчості Андрій Содомора. – Не завжди робота була легкою, особливо, коли у 80-х роках мені довелося працювати над перекладом грецької драми. Зазначу, що праця перекладача – найважча, а перекладання грецьких трагіків – й поготів».

Андрій Олександрович поділився спогадами про роботу над книгою «Жива античність», розповів про свої перекладацькі студії та про зустріч із Григорієм Кочуром в Ірпіні, відзначивши його «дивовижну античну усмішку, стриманість, гумор і колосальну ерудицію».

Під час презентації бібліографічного покажчика Андрій Содомора зізнався, що надає перевагу малим прозовим жанрам: «Короткі новели та есеї – це жанри, які найбільш мені до душі, це вільні думки, це коли залишаєшся наодинці зі словом. Серед моїх найулюбленіших тем – філософські категорії «Людина» і «Речі», а вся моя праця спрямована на те, аби зруйнувати стіни між античністю і нашим світом, адже духовний простір – єдиний. Він не поділений ні часовими, ні просторовими межами».

Відомий перекладознавець дав декілька настанов і порад студентській молоді. За його словами, першим і чи не найголовнішим завданням для перекладача є глибоке прочитання оригіналу твору в усіх його нюансах. «Крім того, потрібно щоденно вдосконалювати свою рідну мову, а також спілкуватися з живим світом природи. Потрібно знати смак життя, інакше переклад буде «не смачним», – переконаний Андрій Олександрович.

Світлини: Олександра Лавриновича Більше фото