У рамках проведення заходів з нагоди відзначення 202-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка 10 березня 2016 року відбулась презентація книги Doctor Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка, лауреата Шевченківської премії, майстра психологічної і готичної прози, автора низки літературознавчих та публіцистичних праць, інтерпретатора українського літературного бароко Валерія Шевчука.
«Здеморалізовані модерною літературою і поезією, що переважно б’є на нерви і дратує полові почуття, ми відвикли від тої концентрації духа, якої вимагає читання поважних і глибоких, продуманих і перетравлених високими душами творів чи то наукових, чи белетристичних», – цитуючи Івана Франка проректор з науково-педагогічної роботи Ярослав Гарасим висловив переконання, що «сьогодні нам не бракуватиме тієї «концентрації духа», і ми проведемо духовно зрілу зустріч із Почесним доктором Львівського університету, почесним професором Житомирського державного університету та Національного університету «Києво-Могилянська академія» Валерієм Шевчуком».
Дослідниця творчості Валерія Шевчука старший науковий співробітник Інституту Івана Франка НАН України Мар’яна Барабаш відзначила, що кожен твір Валерія Шевчука – це велика подія в літературному світі. А відтак, науковий збірник письменника під назвою «Валерій Шевчук: в інтелектуальному діалозі гуманістичних епох» – конденсація здобутків певного етапу досягнень Валерія Олександровича.
Під час презентації присутні мали змогу насолодитися проникливою поезією Валерія Шевчука в музичному супроводі Народного камерного оркестру у виконанні студентів Університету.
«Я зворушений від слухання самого себе, – поділився враженнями автор. – Відчуваю, як мій дух переходить в інших людей. Це важливо, адже справжній митець без цього не може жити».
Під час зустрічі зі студентами та викладачами Валерій Шевчук, зробивши екскурс у минуле, розповів про ті фундаментальні принципи, які стали ціннісними орієнтирами його життєтворчості. «У 60-тих роках минулого століття в колах письменників створювався стереотип напівофіційної та бунтарської поезії на противагу дикому суспільству. А я завжди вважав поезію за святий сакрамент, який не можна «баналити». Тож вирішив: або завжди залишатимусь собою, або буду ніким, і не важливо, чи визнають мене. А відтак, це стало своєрідною програмою мого життя», – сказав письменник.
Валерій Шевчук охоче поділився з учасниками презентації спогадами про особисте знайомство з Павлом Тичиною, охарактеризувавши поета як «творця нового вірша». Письменник також відзначив талант Володимира Свідзінського та «майстра слова й тонкості душі» Євгена Плужника, які мали вплив на його становлення як особистості.
«Якщо ти маєш талант – то це твій борг перед Богом, адже Він завжди дає талант із призначенням. Тож я не міг собі дозволити не писати. А поле творчості є настільки безмежним, що на ньому може вміститися незліченна кількість талантів. Немає місця лише для ледарів і бездарностей», – переконаний Валерій Олександрович.
Завідувач кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Тарас Салига під час свого виступу закцентував увагу на непересічному таланті й науковому хисті Валерія Шевчука.
«У коментарі, доданому до поезії в науковому збірнику «Валерій Шевчук: в інтелектуальному діалозі гуманістичних епох», письменник каже, що це його ліричний щоденник. Утім, варто зауважити, що стиль викладу та зміст цього коментаря свідчить про надзвичайно високий інтелектуальний рівень Валерія Олександровича. А відтак, цей коментар можна було б видати без поезії як окреме літературознавче дослідження», – зауважив Тарас Юрійович.
Під час заходу актор Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Святослав Максимчук презентував компакт-диск «Химери. Дві фантазії» із поезією Валерія Олександровича, яка «заговорила» його голосом.
«Ми з Валерієм Шевчуком знайомі давно. І завдяки нашій мистецькій дружбі я наблизився до творчості цього письменника, і це дозволило мені вийти на відверту розмову зі слухачем», – прокоментував реліз аудіо-диска Святослав Максимчук, продекламувавши добірку віршів Валерія Шевчука.
