5 жовтня 2017 року в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося урочисте відкриття V Міжнародної конференції «Проблеми дослідження українського визвольного руху 1920–1950-x років», присвяченої 75-річчю створення Української повстанської армії. У науковому форумі взяли участь понад 80 вчених з України, Литви, Латвії і Словаччини.
З вітальним словом до учасників звернувся Ректор Львівського університету, професор Володимир Мельник, який наголосив на актуальності тематики конференції.
«На сучасному етапі розвитку Української держави історія стає невід’ємним виміром нашого світорозуміння. Внутрішньою основою нашого повсякденного життя також є розуміння, що лише від нас залежить яку державу ми збудуємо. Й основою цієї держави мимоволі стають не ефемерні переконання, а справжні національні інтереси та ідеали», – наголосив Володимир Петрович.
Також Ректор Університету зазначив, що історія зараз є не зовнішньою ознакою нашої самобутності, а іманентно атрибутивним чинником життя кожного українця, без якого майбутній поступ суспільства просто неможливий.
«Переконаний, що відновлення історичної правди про героїчну боротьбу ОУН-УПА дозволить нам надалі успішно відтворювати нашу історичну пам’ять у всій її багатокультурності і багатогранності», – зазначив Володимир Мельник, наголосивши, що в жодному разі не можна дозволяти будь-кому впливати на процес самоідентифікації українців і формування історичної пам’яті нації.
Заступник голови-керівник апарату Львівської облдержадміністрації Маріанна Вільшинська, звернувшись до учасників, наголосила на вагомій ролі істориків у процесі формування суспільства.
«Важко переоцінити роль істориків в умовах гібридної війни, зокрема, інформаційної. Адже саме на дослідників визвольного руху лягає обов’язок боротьби з інформаційними атаками, що загрожують нашій єдності. І тільки правильна інтерпретація нашого минулого допоможе у нашій сьогоднішній боротьбі» – зазначила Маріанна Вільшинська.
Заступник міського голови Львова Андрій Москаленко наголосив, що історія повинна не розмежовувати, а бути основою для єднання всієї нації.
«Історія України є героїчною і надихаючою і переконаний, що наше славне минуле повинно захоплювати не тільки українців, а й бути джерелом натхнення для всього світу», – зазначив Андрій Москаленко.
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив, що зараз вдалося подолати перешкоди, які багато десятиліть не дозволяли об’єктивно досліджувати історію українських національно-визвольних змагань 1920–1950-x років. А відтак, він закликав молодих науковців займатися дослідженнями тогочасної історії і докладати зусиль для того, щоб донести правду про минуле України до усього суспільства.
Також до вітальних слів долучився голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич, який наголосив, що «історія національно-визвольної боротьби УПА – це частина нашої ідентичності» і ніхто не повинен вказувати українцям чи зберігати її, прямуючи у майбутнє.
На пленарному засіданні науковці обговорили актуальні проблеми національно-визвольних змагань і процесу їхнього дослідження.
Зокрема, вчені дискутували щодо боротьби між УПА та Армією крайовою на теренах Галичини у 1943–1944 рр. (доповідач Володимир В’ятрович, Київ), людських втрат українського національно-визвольного руху у 1940-і роки (Олександр Лисенко, Київ), польського вектора у політиці українського національно-визвольного руху в роки Другої світової війни (Леонід Зашкільняк, Львів), ролі агентури у знищенні керівників визвольного руху (на прикладі агентурної справи Дмитра Клячківського) (Іван Патриляк, Київ), досліджень робочої групи істориків при Урядовій комісії з проблеми ОУН-УПА, яка діяла упродовж 1997–2005 рр. (Станіслав Кульчицький, Київ), джерелознавчих аспектів дослідження чехословацького напряму (Великий рейд УПА на Захід у 1947 р.) (Міхал Шміґель, Банська-Бистриця, Словаччина), партизанського руху в Литві у 1944–1943 рр. (Даріус Юодіс, Каунас, Литва).
Доповідь про окремі аспекти національно-визвольного руху у північно-східних районах Волині під час Другої світової війни (на матеріалах «справи чотирьох» Галузевого архіву Служби безпеки України) виголосив Митрополит Димитрій (Рудюк).
Після пленарного засідання конференція продовжила роботу у секціях.
