26-27 жовтня 2017 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Модель сучасної журналістської освіти в Україні: інноваційні практики, міжнародний досвід, перспективи розвитку». Науковий захід об’єднав вчених і журналістів з Польщі, Румунії, Канади з різних куточків України.
Зокрема, на конференцію до Львова завітали українські науковці з Києва, Одеси, Харкова, Вінниці, Ужгорода, Тернополя, Запоріжжя, Чернівців, Івано-Франківська. Серед почесних гостей – Генеральний консул Румунії Елеонора Молдаван, колишній спікер спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків, румунський журналіст радіо «AS», професор Сучавського університету Ромео Істраті, викладач Жешівського університету, професор Ґражина Філіп та інші.
У вітальному слові Ректор Університету, професор Володимир Мельник і декан факультету журналістики Михайло Присяжний поділились досвідом професійної підготовки студентів і розповіли про багаті традиції журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Генеральний консул Румунії в Чернівцях Елеонора Молдаван наголосила, що конференція має велике значення для розвитку науки. Окрім того, дипломат наголосила, що Україна та Румунія повинні активно поглиблювати і розвивати добросусідські відносини, адже це піде на користь обом країнам.
Завідувач кафедри радіомовлення і телебачення факультету журналістики, професор Василь Лизанчук акцентував увагу на інтегрувальних принципах в журналістиці, україноцентричній позиції, дотриманні етики журналістами та відзначив важливість свободи слова як основоположного принципу ЗМІ. Професор порушив у своїй доповіді питання мови в українських мас-медіа та звернув увагу учасників пленарного засідання на проблемі культурної колонізації.
До учасників конференції звернувся й канадський журналіст, колишній спікер спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків, який у своїй доповіді поділився досвідом роботи журналістів у кризовій ситуації. Гість зазначив, що журналісти мають бути добрими комунікантами, аби вільно спілкуватись з громадою і владою для вирішення спільних проблем. Також він виокремив декілька чинників розвитку якісної журналістики, серед яких: прозорість діяльності власників мас-медіа, конференції для професійного розвитку, кодекс поведінки для власників засобів масової інформації та кодекс етики для журналістів, підтримка альтернативних ресурсів.
Журналіст радіо «AS» з Румунії Ромео Істраті розповів про брехню в ЗМІ та методи боротьби з нею. Також професор наголосив, що засоби масової інформації повинні бути незалежними, що в сучасних реаліях є великою рідкістю.
Валентина Галич, професор Рівненського університету розповіла про інтертекстуальність у курсі «Публіцистика», а завідувач кафедри журналістики Донецького університету імені В.Стуса Олена Тараненко поділилась практичним досвідом долання стереотипів у медіа та наголосила на небезпеці пропаганди в журналістиці. У своєму виступі спікер розповіла як студенти розпізнають та борються з пропагандою в рамках спецкурсу «Конфліктний дискурс і види аргументації в медіа».
Ґражина Філіп, професор Жешівського університету, подарувала факультету збірники спільних наукових праць. З її слів, співпраця між польськими та українськими науковцями є надзвичайно плідною. Професор також заохотила українських дослідників публікувати свої наукові праці у Польщі. Доповідь Ґражини Філіп стосувалася елітарних порівнянь. Зокрема, вона зауважила, що важливу роль у журналістиці відіграють мовленнєві акценти і розповіла про активне вживання гонорифікативних займенників, яких в українській мові немає.
Професор, завідувач кафедри журналістики Одеського національного університету імені І.Мечникова Олександр Александров поділився досвідом виховання фахівців у тревел-журналістиці. Також науковець подарував фаховий збірник статей для факультетської бібліотеки.
Наступною важливою частиною конференції стала дискусія під час круглого столу «Стандарти журналістської професії в умовах інформаційно-психологічної збройної агресії Росії проти України». Науковці та медійники обговорювали питання інформаційної війни, її наслідки і методи протистояння.
27 жовтня Міжнародна науково-практична конференція продовжила роботу у форматі секційних засідань, де учасники порушували важливі та актуальні теми. Зокрема, діяли секції: діалектика взаємодії теорії і практики журналістики, проблеми професійної освіти теле- та радіожурналістів, зарубіжний досвід підготовки журналістів, історія журналістської освіти в Україні і світі, мовний компонент медіаосвіти, трансформація журналістської освіти в епоху нових медій, методика викладання журналістикознавчих дисциплін та інші.
Після завершення секційних засідань відбулося підсумкове пленарне засідання, на якому учасники обговорили результати конференції.
