В Університеті вшанували пам’ять Володимира Труша

31 жовтня 2018 року відбулися меморіальні заходи, присвячені вшануванню пам’яті старшого викладача Львівського національного університету імені Івана Франка, бійця АТО Володимира Труша, який три роки тому загинув біля Авдіївки під час виконання бойового завдання. Відтоді для його колег та усіх львів’ян постать Володимира Труша є взірцем гідності, чесності, бойового духу та патріотизму.

День пам`яті Володимира Труша розпочався зі Служби Божої в церкві святої Анни та панахиди на Личаківському кладовищі, де родичі, друзі, колеги та всі небайдужі змогли вшанувати його звитягу спільною молитвою. Після цього на факультеті культури і мистецтв Університету відбулася зустріч-спомин «Пам’ять про Тебе завжди житиме в наших серцях…»

Розпочалася зустріч з молитви за душу Героя.

Надалі декан факультету культури і мистецтв Роман Крохмальний у спогадах про свого колегу підкреслив те, яке важливе місце Володимир Труш продовжує посідати у житті всіх, хто був з ним знайомий: «Для кожного Володимир Труш – це і близький товариш, і друг, й учень, колега по роботі, близька рідна людина, це певна константа, за якою ми вимірюємо свої відчуття. Часом ми розуміємо своє життя через стосунки з ним, через його чин, який став актом найвищої любові до інших».

Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник окреслив постать Володимира Труша як «світлий промінь, світлу надію, Великого Українця, який своїм чином увійшов у коло тих людей, завдяки яким можна говорити про збереження, відновлення і розбудову держави». Ректор наголосив на важливості вшанування та збереження пам’яті про новітніх Героїв України у контексті сучасних подій і закликав усіх «не тільки спільною молитвою, а й спільною діяльністю згадувати Володимира Труша і докладати усіх зусиль, аби бути гідними його життєподвигу».

Учасники зустрічі прослухали інтерв’ю із загиблим бійцем, записане під час його служби на Сході України, у якому він розповідає про реалії життя військових, про те, як мобілізація вплинула на його стосунки з близькими. У інтерв’ю Володимир Труш також зазначив, що найбільше його бажання полягає в тому, «щоб не було війни, адже вона не потрібна нікому, і щоб люди жили з добротою в серці». Світлий і сповнений любові до життя та Батьківщини, Володимир Труш стверджував, що завдяки війні, люди на Сході починають цінувати те, що мають, починають розуміти, що таке Україна.

Усі присутні відзначали невимовну доброту та щирість Володимира Труша, який завжди випромінював любов до тих, хто його оточував. Так, завідувач кафедри театрознавства та акторської майстерності Богдан Козак, згадуючи колегу, зауважив, що той був «прекрасним викладачем, організатором і просто сонячною людиною». Ще однією рисою, яка вирізняла Володимира Труша, було почуття обов’язку; його слова – це були не пусті слова, а ті, які вимагали наполегливості, відповідальності, щоденної праці.

Після слів Богдана Козака прозвучав музично-поетичний спомин завідувача кафедри філософії мистецтв Олександра Козаренка, який виконав фортепіанну композицію та наголосив на тому, що «як би не важко нам було втрачати Героїв, але саме через ці жертви Україна показує, що вона є сильною державою, що за нею стоїть велика правда і духовна міць».

Роман Крохмальний розповів про спільну роботу колег, друзів та родичів Володимира Труша, які працюють над укладенням книги спогадів про нього. Готові напрацювання для книги були представлені присутнім.

Своїми споминами про Володимира Труша поділилася також директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА, друг родини Любомира Мандзій. Вона розповіла про те, якою багатогранною була душа загиблого, що вміщала в собі безліч дуже позитивних якостей, серед яких – любов до близьких і колег, відчуття обов’язку та безумовна відповідальність. Звернувшись до присутніх, Любомира Мандзій також наголосила: «Ми живемо тут тільки тому, що такі, як Володя, поїхали на Схід».

Окрім факультету культури і мистецтв, історія життя Володимира Труша нерозривно пов’язана і з філологічним факультетом, де свого часу він був заступником декана. Відтак, теплими словами згадали свого колегу також працівники філологічного факультету, зокрема, декан, професор Святослав Пилипчук. Він поділився спогадами про студентські роки  Володимира Труша і зазначив, що він «вселив у всіх філологів віру в те, що ми можемо перемагати, показав, як можна піднятися з низу до вершин українського духу».

Завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Михайло Гнатюк розповів про своє перше знайомство з Володимиром Трушем на співбесіді перед вступом до Університету. При цьому він зазначив, що Володимир Труш був людиною обов’язку як на роботі, так і на фронті. Він «дав усім нам урок гідності, урок розумного призначення у житті. Тому ми повинні пам’ятати і сповідувати ті ідеали, які він утверджував».

Завідувач кафедри бібліотекознавства і бібліографії Наталія Демчук наголосила на тому, яким категоричним був Володимир Труш у своєму виборі захищати Україну на Сході. У зв’язку з цим, вона закликала всіх робити правильний вибір й утверджуватися в ньому щоденно і щохвилинно.

Згадками про Володимира Труша поділилася також завідувач кафедри української мови імені проф. І. Ковалика Зоряна Купчинська, яка підкреслила «справжність» свого колеги, котрий «по-справжньому брався до роботи, по-справжньому став воїном, а відтак і справжнім Героєм».

Доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Володимир Микитюк розповів про історію своєї дружби з Володимиром Трушем і відзначив його щирість та простоту, яка виявлялися у безкорисливій допомозі, нелюбові до пафосу та патетики, у поцінуванні правди ще зі студентської лави.

Близький друг загиблого, відомий перекладач та бібліограф Наукової бібліотеки Львівського університету Месропян Анушаван, згадуючи кумедні історії зі студентського життя, пов’язані з Володимиром Трушем, сказав, що той завжди нагадував йому головного героя «Маленького принца» Екзюпері, який завжди з’являвся у потрібний момент, щоб допомогти іншим.

Професор кафедри загального мовознавства Університету Галина Мацюк наголосила на важливості постаті Володимира Труша у контексті сучасних проблем у державі і сказала, що саме він повинен надихати людей на зміни та активну діяльність, зокрема у сфері мовної політики та мови як вияву ідентичності, адже це те, що оточує нас всюди, і те, що напряму залежить від кожного з нас.

Заступник начальника Ліцею імені Героїв Крут, капітан Тарас Гривул назвав Володимира Труша «птахом високого польоту», який ще більше виріс на війні, і закликав учасників заходу «жити і діяти так, щоб не применшувати його пам’яті і не сприймати військових лише як картинку на стіні під час вечорів пам’яті».

На завершення зустрічі усі присутні під музичний супровід студентів факультету культури і мистецтв переглянули фоторяд «Осінь для тата», який вміщував світлини дружини та синів Володимира Труша…

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото