Вечір-спомин про Романа Іваничука «Благослови, душе моя, Господа»

1 грудня 2016 року академічна спільнота Львівського національного університету вечором-спомином вшанувала пам’ять видатного українського письменника, політичного та громадського діяча, Почесного доктора Університету, Героя України Романа Іваничука.

Спогади, котрими під час заходу зі сумом ділилися друзі, колеги й учні майстра українського слова, доповнювала пряма мова Романа Іваничука – телеінтерв’ю, його розмови-роздуми про життя, творчість, долю країни і людини.

Народний артист України Богдан Козак озвучив думки Романа Івановича, висловлені в одному з його друкованих інтерв’ю щодо кореляції між натовпом-нацією-особистістю. Зокрема, Іваничук свого часу наголошував: «Нація складається з особистостей, коли так не є, утворюється натовп, юрба. Кожна національна група, виокремившись від загалу, може перетворитися на юрбу. Можна почати діяти як особистість – і змішатися з натовпом. Натовп – страшна сила, особистість гине в натовпі. Одне гігантське збите докупи й водночас аморфне тіло, яке вирує, кричить і чогось домагається, чогось хоче, може затоптати одиницю, яка прагне бути самим собою, не часткою юрби, не часткою її крику. Я сформована особистість, я не хотів би втратити ознак особистості…»

Цих особистісних характеристик, індивідуальних, тільки йому властивих, художніх і життєвих рис Роман Іваничук не втрачав ніколи. Зокрема, як зазначив Ректор Університету, професор Володимир Мельник, життєвими засадами Романа Іваничука була потреба у творенні моральних законів для усього суспільства. «Як письменник він підготував відродження і повернення історичної пам’яті нації. Іваничукові «Мальви», «Черлене вино», «Манускрипт з вулиці Руської» та інші твори – джерело для виховання наступних поколінь українського народу», – наголосив Ректор.

Розмірковуючи над проблемою манкуртизму і зрадництва, яку художньо осмислював письменник, окреслюючи це явище як рудимент, а не характерну рису українства, Володимир Петрович запевнив, що постать і творчість Романа Іваничука стане фундаментальною основою і прикладом оптимістичного погляду у майбутнє. Також Володимир Мельник поділився особистими споминами про Романа Івановича, згадавши, зокрема, про курс «Письменник і політика», який читав на філософському факультеті видатний український письменник.

Проректор з науково-педагогічної роботи Університету, професор Ярослав Гарасим виступив з доповіддю про морально-філософські основи, жанрову амплітуду та стилістичні риси творчості Романа Іваничука, закцентувавши увагу також на духовних уроках минулого та ідеї «меча і мислі», закладеній в історичних творах українського письменника.

Завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Микола Ільницький поділився спогадами та роздумами про двадцятилітню співпрацю з Романом Іваничуком в журналі «Жовтень» (нині – «Дзвін»), про атмосферу, яка тоді панувала в редакції й колектив однодумців, яким удалося створити авторитетний журнал. Також професор розповів про резонанс, що його викликала перша збірка творів Романа Іваничука «Прут несе кригу» 1958 року, яку Микола Ільницький назвав «передбаченням вибуху літератури». Окрім того, професор розмірковував над проблемами не лише естетичними, а й політичними, що їх артикулював Роман Іваничук у своїх історичних романах, намагаючись відродити національну пам’ять українців.

Професор Андрій Содомора згадував про Романа Іваничука, «залюбленого в античність і народну творчість», як про людину Франкового гарту, Франкової снаги. Вимогливість у поєднанні з глибокою любов’ю до рідної землі Андрій Содомора виокремлює як важливі і характерні риси натури Романа Іваничука. «Є такі постаті, які одразу запам’ятовуються. Карбований і цілісний портрет, карбоване слово, його оптимізм і віра у те, що Україна відбудеться», – таким Роман Іваничук зринає у пам’яті Андрія Содомори.

У виконанні хорової групи Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» та викладачів факультету культури і мистецтв прозвучали улюблені пісні Романа Іваничука «Заграй ми, цигане старий…» та «Човен» Івана Франка.

Споминами про Романа Іваничука також поділилися головний редактор журналу «Дзвін», письменник Юрій Коваль, голова Львівського обласного об’єднання товариства «Просвіта» Ярослав Пітко, журналіст, редактор часопису «Галицька брама» Ігор Мельник, письменник, керівник Буської «Просвіти» Людмила Ціхоцька і видавець Василь Габор.

Нагадаємо, Роман Іваничук відійшов у Вічність на 88 році життя 17 вересня цього року.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото