Відбулася Наукова конференція, присвячена відзначенню 410-річчя Наукової бібліотеки Львівського університету

26 жовтня 2018 року з нагоди 410-річчя Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася Наукова конференція «Bibliotheca Universitatis: пам’ять–діалог–реінтерпретація». Конференція зібрала науковців, бібліотекарів, бібліографів, редакторів та знавців бібліотечної справи з різних міст України та Польщі. Мета наукового зібрання – обговорення актуальних проблем бібліотекознавчих досліджень, історії книги та книжкової культури, а також визначення місця і ролі сучасних книгозбірень у суспільному просторі України та світу.

Конференцію провели у форматі пленарного засідання та засідань трьох секцій, на яких йшлося про функціонування бібліотеки як універсального інформаційно-культурного центру, історико-культурологічне значення бібліотечних фондів, історію книговидання та книгорозповсюдження, інтерпретацію читання як культурного феномена, а також впровадження нових технологій опрацювання, збереження і поширення інформації в сучасних бібліотеках. Крім того, у рамках бібліотекознавчого форуму відбулося два семінари: історико-бібліографічний та семінар «Verbum et scriptum».

Урочисте відкриття конференції розпочалося зі вступного слова директора Наукової бібліотеки Василя Кметя. Він привітав учасників заходу і наголосив на важливості відзначення ювілею для підсумування наукових здобутків та накреслення траєкторії подальшого розвитку бібліотеки. «Кожна дата, кожен ювілей – це час певних підсумків, роздумів, розважань і визначення перспектив розвитку», – зазначив він.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з наукової роботи Університету, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський, який коротко окреслив значення Наукової бібліотеки в процесі розвитку інтелектуального середовища Львова: «Бібліотека – це не лише джерело знань та інформації, але й осередок, навколо якого гуртується інтелектуальна еліта. З давніх-давен бібліотека була невід’ємним атрибутом академічної установи. Історія бібліотеки Львівського університету є навіть давнішою, ніж історія самого Університету». Аналізуючи роль бібліотеки у сучасному культурному просторі, Роман Євгенович наголосив: «Стрімкий прогрес у сфері інформаційних технологій вимагає змін у формі. Створення власних електронних ресурсів, архівів, каталогів робить бібліотеку більш гнучкою в сучасному світі. Попри це, її роль залишається незмінною: бібліотека є джерелом пізнання, розвитку критичного мислення та формування академічної культури».

За багаторічну сумлінну просвітницьку працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у зберігання духовних скарбів, за формування культури і поваги до книги – джерела споконвічної мудрості та знань Роман Гладишевський відзначив колектив Наукової бібліотеки подякою Ректора.

До привітань доєдналися також колеги з наукових бібліотек України та Польщі, для яких книгозбірня Львівського університету завжди є надійним партнером і зразком науково-просвітницької активності.

Василь Кметь також відзначив подяками колишніх працівників бібліотеки, які зробили вагомий внесок у розвиток книгозбірні.

Після численних вітань на адресу колективу найдавнішої книгозбірні України розпочалася наукова частина заходу. Доповідь «Бібліотека Франкового Університету: modus інтелектуальної свободи» представив Василь Кметь. Під час виступу Василь Федорович окреслив своє бачення ролі бібліотеки у просторі інтелектуальної свободи як основи демократії та в контексті сучасних реформ в галузі освіти та науки. Зокрема, за його словами, «питання інтелектуальної свободи є одним із ключових у категоріях і поняттях реформування освітнього середовища нашої країни».

Також Василь Кметь розповів про довгу традицію розвитку книжкової культури у Науковій бібліотеці і зазначив, що «чи не найбільшим чинником, чи не найбільшим викликом, хоч і перевагою Наукової бібліотеки завжди залишалася політика пам’яті, адже великий вік – це, без сумніву, велика перевага, але й величезна відповідальність».

«Зараз відбувається переосмислення наших парадигм розуміння бібліотеки як простору, а отже й бібліотечна система має зазнати змін», – зазначив Василь Кметь і поділився своїм баченням основних напрямів розвитку книжкової культури, які полягають у формуванні критеріїв читання, популяризації культури читання та актуалізації суспільної ролі бібліотеки.

Наголосивши на важливості бібліотеки у забезпеченні науково-дослідницької діяльності, академічної доброчесності та зовнішньої репрезентації духовної спадщини нації, Василь Кметь водночас звернув увагу на сучасні проблеми розвитку бібліотек як осередків академічної культури, серед яких – недієвість традиційного організаційного досвіду, невідповідність звітності управлінським технологіям, а також часто неналежне сприйняття й оцінка бібліотечного працівника, який у сучасних умовах є по-справжньому кваліфікованим міждисциплінарним фахівцем.

«Справжня академічна освіта і справжній Університет – це і є зібрання книг та ідей, це і є велика бібліотека. – Зазначив Василь Кметь, розвиваючи відому парадигмальну фразу Томаса Карлайла. – Тому ідею сучасної академічної свободи, роль і місце сучасної бібліотеки можна розглядати тільки в контексті розуміння бібліотеки як університету, простору, який творить суспільство».

Важливою частиною пленарного засідання була також презентація нового видання Львівського університету – альбому-каталогу «Західноукраїнська Народна Республіка в документах і матеріалах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка». Презентацію також приурочили до відзначення 100-річчя ЗУНР. Співупорядники книги Юрій Лисий та Микола Ільків-Свидницький коротко розповіли про основні завдання та етапи реалізації проекту, а також відзначили його наукову новизну та практичне значення. За словами співупорядників, завдяки реалізації цього проекту до наукового обігу вводиться достатньо великий комплекс документів, що замовчувалися в радянський час. Його практичне значення полягає у тому, що матеріали реалізованого проекту стануть базовими для освітніх та науково-дослідних проектів, зокрема в рамках формування програм закладів вищої освіти та загальноосвітніх шкіл.

Після завершення пленарного засідання розпочалася робота в секціях. Окрім того, в головному читальному залі розгорнули виставку документів та матеріалів (листівок, афіш, книг) періоду ЗУНР які зберігаються у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка.

Насамкінець учасники конференції мали змогу відвідати вечір «Мелодія книги» за участю відомого українського композитора та піаніста Єгора Грушина.

Світлини: Олега Вівчарика Більше фото