Львівський національний університет імені Івана Франка

Відбулося урочисте засідання Вченої ради Університету

У День знань, 1 вересня 2018 року, в Актовій залі відбулося урочисте засідання Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка, участь у якому взяли викладачі, працівники і студенти Університету. Основним пунктом порядку денного вченого зібрання був звіт Ректора Університету, члена-кореспондента НАН України, професора Володимира Мельника «Підсумки вступної кампанії 2018 року та основні напрямки навчальної, наукової, виховної роботи в Університеті у 2018/2019 навчальному році». Крім того, під час урочистого засідання Ректор вручив науковцям Університету відзнаки й дипломи Міністерства освіти і науки України, а Вчена рада розглянула питання про присвоєння звання Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Львівського університету провідному науковцеві компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій Любомиру Романківу, а також рекомендувала до зарахування в докторантуру Львівського університету 11 вчених із різних галузей науки.

Відкриваючи урочисте засідання Вченої ради, Ректор Львівського університету Володимир Мельник висловив переконання, що кожен присутній в Актовій залі свідомий своєї високої академічної місії й готовий вирішувати всі питання державницької ваги на користь українського суспільства, молоді, яка прийшла навчатися до Львівського університету, і науки, яка є фундаментом якісного освітнього процесу. Відтак Ректор перейшов до аналізу результатів цьогорічної вступної кампанії.

Перше, на що звернув увагу Володимир Мельник, – Львівський університет та його діяльність слід сприймати і трактувати не лише в контексті всієї освітньої системи України, а й у значно ширших межах загальноєвропейських цивілізаційних процесів. Друга заувага стосувалася оцінки роботи структур і служб Міністерства освіти і науки України, котрі відповідали за функціональність Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) та інформаційне забезпечення Вступної кампанії-2018. На думку Ректора, всі ці служби спрацювали надзвичайно відповідально, що дало змогу суттєво знизити рівень невизначеності й нервозності, які зазвичай притаманні всім етапам вступної кампанії. І, по-третє, позитивним системним рішенням МОН стало, на думку Володимира Петровича, запровадження цілої низки нововведень у процедуру відбору студентів на навчання.

Серед найважливіших змін Ректор відзначив новий алгоритм розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, зокрема при вступі у магістратуру за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право»; обмеження кількості заяв, які можуть подавати вступники на ОС «Бакалавр», до семи (минулого року абітурієнти могли подавати до дев’яти заяв); запровадження єдиного переліку конкурсних предметів ЗНО в рамках однієї спеціальності; запровадження технології ЗНО при вступі в магістратуру для спеціальностей низки галузей знань (гуманітарні науки (крім філологічних), соціальні та поведінкові науки, сфера обслуговування, журналістика, право, міжнародні відносини). «Всі ці зміни Приймальна комісія Університету адекватно опрацювала і продуктивно використала для того, щоб прийом на навчання відбувався максимально прозоро і позитивно з погляду зарахування абітурієнтів на навчання», – наголосив Володимир Мельник.

Другим важливим аспектом доповіді Ректора став аналіз ключових тенденцій у середній освіті України – основному «постачальнику» абітурієнтів для вищої школи. Як відомо, впродовж 2015-2018 рр. кількість випускників українських загальноосвітніх шкіл скоротилася на 45 тис. осіб (із 230 тис. до 185,5 тис.). Кількість зареєстрованих для вступу до ЗВО України за цей період зменшилася майже на 40 тисяч. Водночас щонайменше 76 тисяч українських студентів здобувають сьогодні вищу освіту за кордоном. Скажімо, у 2016-2017 рр. приріст студентів-українців у закордонних університетах склав 10 934 осіб. 2/3 із них навчаються в Польщі.

«На такому тлі ми організовуємо сьогодні навчальний процес, – зазначив Володимир Петрович. – Та ще більше непокоїть стійка тенденція зменшення кількості зареєстрованих абітурієнтів на природничі дисципліни. Я вважаю, що разом з іншими по-державницьки зорієнтованими університетами України ми повинні докласти серйозних зусиль для збереження природничої освіти і науки в Україні».

Підстав для занепокоєння справді багато. Скажімо, впродовж 2015-2018 рр. кількість випускників середньої школи, які висловили бажання складати ЗНО з математики, скоротилася з 50,7% до 33% від загальної кількості зареєстрованих. З фізикою і хімією ситуація ще тривожніша – всього в середньому по 6,6% випускників обрали ці предмети для проходження ЗНО. При цьому 20% із них не складають цих іспитів. Все це свідчить про поступове зниження якості підготовки кадрів для природничих галузей вищої школи України, а відтак – загрожує не лише українській фундаментальній науці, а й низці галузей економіки країни. «Це стосується не тільки нас (закладів вищої освіти. – Ред.), це майбутнє країни, – наголосив Ректор. – Ми не можемо бути гуманітарною державою за кількістю освітніх програм. Природнича складова має органічно доповнювати гуманітарну освіту».

Надалі Володимир Мельник зосередив увагу на позитивних моментах вступної кампанії 2018 року. Четвертий рік поспіль Львівський університет перебуває у трійці лідерів за загальною кількістю поданих абітурієнтами заяв. Вельми красномовний показник Вступної кампанії-2018 – друге місце після Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за поданими заявами на ОС «Бакалавр» (38 411 заяв). Що особливо цінно для львівського студентства – завдяки грамотній роботі Приймальної комісії та вмілому представленню можливостей ЛНУ ім. Івана Франка цього року Університет отримав найбільше додаткових місць держзамовлення порівняно з іншими ЗВО України – 391. Зросла також кількість освітніх програм для бакалаврату: від 63 у 2014 р. – до 90 у 2018 р. На магістратурі приріст аналогічний: від 87 у 2014 р. – до 113 у 2018 р. Це свідчить про інтенсивну навчальну роботу кафедр і частково пояснює причини високої популярності Львівського університету серед абітурієнтів. «Рейтинг Університету як установи, де є наука, де є кваліфікований викладач, де панує атмосфера порядності та відкритості, – ці три речі, за результатами мого особистого спілкування з багатьма абітурієнтами, спрацювали так, що вони приїхали навчатися саме до нашого університету», – підсумував Ректор.

Загальна кількість зарахованих на навчання у 2018 році – 7 049 осіб (5991 – на денну форму навчання і 1058 – на заочну). Це дещо більше, ніж минулого року (6977 осіб), а водночас – найвищий показник за останні три роки. Що особливо приємно: майже 74% цьогорічних вступників прийшли в Університет з 1-3 пріоритетом. Це найкращий результат за весь час існування пріоритетної форми зарахування. «Демографічна криза посилюється, тиск з боку західних університетів зростає, але університетська спільнота виявилась настільки добре підготовленою, що у нас навіть зросла кількість студентів», – зазначив Володимир Мельник.

У магістратуру ЛНУ ім. Івана Франка цього року було подано 7 109 заяв. Зараховано 2456 осіб: 1343 на бюджетну форму навчання і 1113 – на комерційну. При цьому, за словами Ректора, нинішня система зарахування в магістратуру залишається вкрай несприятливою для «своїх» випускників бакалаврату. «Найоптимальніший критерій оцінювання інтелектуального рівня бакалавра – це рейтинги успішності за чотири семестри. Тим більше, що 90% наших випускників-бакалаврів вступають до нас же в магістратуру. І ось, коли їх просто записують у провідні західні університети на державну форму навчання з хорошими побутовими умовами, ми пускаємо їх по ще одному колу іспитів. Це апріорі нерівні умови. Тому ми й надалі порушуватимемо перед Міністерством освіти і науки України питання про визнання рейтингу успішності за чотири семестри найадекватнішою підставою для зарахування в магістратуру на бюджетну форму навчання. Зберігаючи, звісно, квоту в 15-20% для вступників з інших університетів», – наголосив Володимир Мельник.

Підсумовуючи результати вступної кампанії 2018 року, можемо відзначити такі тенденції:

Зрозуміло, що досягнуті результати не повинні розхолоджувати університетську спільноту, тож Ректор озвучив не менш амбітні плани на 2019 рік. Серед ключових елементів нашої діяльності на найближче майбутнє варто виокремити такі:

Всі ці завдання органічно поєднані з іншими важливими аспектами академічної діяльності у зв’язку із запланованими на 2019 рік акредитаційними процедурами, що мають підтвердити статус «національного» для Львівського університету. Відтак Ректор Володимир Мельник ознайомив членів Вченої ради із основними дорученнями для деканів та завідувачів кафедр Університету, які слід виконати упродовж першого семестру 2018/2019 навчального року. До квітня 2019 року ЛНУ ім. Івана Франка підготує завершальний матеріал, який і має засвідчити готовність Університету до проходження акредитації. Ознайомитися з усіма вимогами і завданнями можна на офіційному сайті Львівського університету.

Окрім того, перед Львівським університетом у новому навчальному році стоять й інші завдання в науковій, навчальній, видавничій та соціальній роботі, які слід виконати найближчим часом. Серед найцікавіших і найперспективніших для студентства – повномасштабне запровадження та підтримка інформаційної системи управління навчальним процесом «Деканат»; створення на факультетах (зокрема на юридичному, економічному й управління фінансами та бізнесу) «Вільного студентського простору»; запровадження «електронної відомості» та «електронного студентського квитка»; розробка програми спільної діяльності з Управлінням охорони здоров’я Львівської міської ради щодо обслуговування студентів, аспірантів, працівників Університету; запровадження в Науковій бібліотеці автоматизованої бібліотечної інформаційної системи УФД; поліпшення умов проживання у студентських гуртожитках; початок будівництва нового гуртожитку тощо.

На завершення своєї доповіді Володимир Мельник висловив переконання, що правильно формулюючи задачі, грамотно розставляючи пріоритети, університетська спільнота може зробити дуже і дуже багато для того, щоб ЛНУ ім. Івана Франка залишався як популярною і престижною навчальною установою, так і потужним науковим центром України і світу. «Хочу побажати всім членам Вченої ради творчого многоліття, а головне – віри і впевненості, що ми робимо абсолютно правильну справу. Що ваша мудрість, як знак тотожності розуму і порядності, дає добрі результати, які відображаються і в показниках наукової роботи, і в якості освітньої діяльності Університету», – наголосив Ректор.

Наступним пунктом порядку денного урочистого засідання Вченої ради став розгляд питання про присвоєння звання Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Львівського університету провідному науковцеві компанії IBM у галузі комп’ютерних технологій Любомиру Романківу. З передісторією та процедурними моментами цього рішення членів Вченої ради ознайомив проректор з наукової роботи Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Завідувач кафедри економічної кібернетики, професор Володимир Вовк розповів присутнім про основні етапи життєвого шляху і науково-дослідницької діяльності Любомира Романківа – науковця світової слави, який у Національній галереї вчених, що зробили найбільший внесок у технологічний розвиток США, посідає почесне сьоме місце, автора понад 200 патентів і відданого сина української землі. Вчена рада одноголосно підтримала ініціативу групи професорів Університету присвоїти звання Почесний доктор (Doctor Honoris Causa) Львівського національного університету імені Івана Франка Любомиру Романківу.

Піднесеним і особливо приємним моментом урочистого засідання Вченої ради стало вручення відзнак Міністерства освіти і науки України та дипломів  науковцям Університету. Зокрема за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих спеціалістів та плідну педагогічну діяльність професора кафедри дискретного аналізу та інтелектуальних систем ЛНУ ім. Івана Франка Юрія Щербину нагородили нагрудним знаком «Василь Сухомлинський». Грамотами Міністерства освіти і науки України нагородили доцента кафедри французької філології Ганну Кость та заступника декана факультету іноземних мов Олексія Сафроняка. А доцентові кафедри фінансів, грошового обігу і кредиту Ользі Замасло вручили диплом доктора економічних наук.

Останнім пунктом порядку денного урочистого засідання Вченої ради Львівського університету стала рекомендація до вступу в докторантуру низці науковців Університету. Проректор з наукової роботи Роман Гладишевський зазначив, що прийом у докторантуру Львівського університету здійснюється за 17 спеціальностями і цього року докторантуру закінчили 15 науковців. Троє з них уже захистили свої роботи, ще троє подали докторські дисертації до спеціалізованих вчених рад. На 2018 рік для Львівського університету Міністерство освіти і науки України затвердило план прийому в докторантуру за рахунок бюджетного фінансування за сімома спеціальностями – загалом 9 місць. На підставі рекомендацій Вчених рад факультетів заповнені всі бюджетні місця, а двох осіб рекомендовано до вступу на договірній основі. Всі претенденти подали повний пакет необхідних документів, всі відповідають чинним вимогам до вступників і були одноголосно рекомендовані до зарахування в докторантуру Львівського національного університету імені Івана Франка. Докторантам затвердили теми докторських дисертацій і призначили наукових консультантів.

Закінчилося урочисте засідання Вченої ради розглядом питання про підготовку листа підтримки від академічної спільноти Львівського університету на адресу голови Українського товариства в Любліні, історика Григорія Купріяновича, проти якого польська прокуратура розпочала слідство за нібито «публічну образу польського народу» під час відкриття Меморіалу пам’яті українців у с. Сагринь 8 липня 2018 року. Уже найближчим часом науковці Університету планують підготувати текст листа.