20 квітня 2015 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція на тему: «Філософсько-психологічні аспекти духовності: соціально-економічні трансформації та відродження національної гідності», присвячена 150 річчю від дня народження Митрополита Андрея Шептицького. Проведення заходу ініціювало Львівське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації «Товариство психологів України», яке очолює професор кафедри менеджменту Львівського національного університету імені Івана Франка Наталія Жигайло. Співорганізаторами конференції стали Львівський національний університет імені Івана Франка, Інститут психології імені Г. Костюка НАПН України, Інститут права та психології НУ «Львівська політехніка» та Полтавський національний педагогічний університет імені В. Короленка.
Зз вітальним словом до учасників конференції звернувся єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Венедикт. «Кожна зустріч – унікальна, адже щоразу відбуваються обміни новими міркуваннями та досвідом. І після кожної такої зустрічі ми стаємо іншими, часто навіть не усвідомлюючи цього. Сьогодні тут зібралося чудове товариство. Я впевнений, що з конференції кожен із нас почерпне щось корисне для себе», – зазначив Преосвященний владика Венедикт.
Учасників конференції привітали проректор із наукової роботи Роман Гладишевський і виконувач обов’язків декана філософського факультету Університету Людмила Рижак. «Проблема духовності, якій власне і присвячена конференція, є завжди актуальною. Утім, в умовах економічно-фінансової кризи та військової агресії Росії щодо України духовність особи, її світоглядно-ціннісні орієнтири, моральні засади набувають пріоритетної значущості в досягненні національної єдності, а Революція Гідності стала початком виходу з духовної кризи суспільства», – зазначила Людмила Віталіївна.
До вітальних слів долучився й академік НАПН України, директор Інституту психології імені Г. Костюка НАПН України (м. Київ) Сергій Максименко. «Кожна зустріч – це альфа й омега, під час якої відбуваються такі процеси, які засвідчують знання та навички, показують те, як одна людина ставиться до іншої, возвеличує її, адже велич людини, як особистості, й полягає в умінні побачити в іншій всю велич внутрішнього світу», – переконаний Сергій Дмитрович.
У своєму вступному слові в.о. декана економічного факультету Ростислав Михайлишин зазначив, що економічний факультет не випадково є співорганізатором конференції: «На перший погляд може видатися, що економісти оперують лише абстрактними моделями, не зауважуючи раціональної природи людини, яка приймає рішення на основі зіставлення своїх видатків і витрат, але життя довело інше – на поведінку людини впливають соціальні інститути, пов’язані з її духовністю, морально-етичними цінностями та ментальністю».
Капелан Львівського національного університету імені Івана Франка, отець Тарас Островський подякував за ініціативу проведення конференції такого рівня. «Перегортаючи сторінки історії, ми зауважуємо, скільки всього робимо в житті, розуміємо певну соціальність наших дій та усвідомлюємо, наскільки важливим є віднаходження особливого зв’язку з Божим початком, тобто того духовного багатства, тих цінностей, про які й говоритимемо під час конференції», – сказав отець Тарас.
Доктор психологічних наук, професор кафедри менеджменту, координатор проекту й ініціатор проведення конференції Наталія Жигайло подякувала всім за ідею проекту «Філософсько-психологічні аспекти духовності: соціально-економічні трансформації та відродження національної гідності», презентованого у форматі конференції.
«Найбільш приємно є те, що проект об’єднав фахівців із різних наукових сфер: філософії, психології, економіки, управління, права, духовенства. Цей захід відбувається у рік вшануванні Митрополита Андрея Шептицього – видатного богослова, Учителя Церкви, духовного провідника нашого народу», – зазначила Наталія Ігорівна. Професор наголосила, що більшість учасників наукового обговорення очікують результативності конференції – утвердження напряму духовної психології, бо, за словами Наталії Жигайло, формування духовних цінностей особистості в системі освіти сьогодні є найважливішим соціально-педагогічним завданням. І саме від його вирішення залежить стан суспільної моралі, соціальних відносин у країні, майбутнє українського суспільства й держави.
Доповіддю на тему: «Джерела і рушійні сили духовного становлення особистості» розпочав пленарне засідання директор Інституту психології імені Г. Костюка НАПН України Сергій Максименко. Аналізуючи безвимірні духовні закони, колонізацію свідомості та духу, науковець зауважив, що людський потенціал породив певний стан суспільства, у якому воно тепер перебуває. «Людина здатна на великі вчинки – як-от: скинути із себе кайдани, які були на ній через ті чи інші механізми влади, яка, своєю чергою, ґрунтувалася на насильстві», – відзначив Сергій Дмитрович.
Професор також окреслив деякі аспекти дослідження особистості. На думку Сергія Максименка, особистість – «це своєрідна цілісна форма психологічного існування, яка здатна до саморозвитку й має свій унікальний світ. Індивідуальністю людина народжується, а особистістю стає».
Досліджуючи багатогранні аспекти особистості, професор зауважив, що не останню роль у її становленні відіграють і потреби. «Потреба – предметна. А предметно-мотиваційне поле забезпечує реалізацію здібностей і задатків, які є в особистості. Вона акумулює в собі досвід суспільства, має свою організаційну структуру, у ній, немов у краплі роси, відсвічується увесь світ, земне буття й моменти, які дають можливість нею залишатися», – переконаний Сергій Дмитрович. Також у доповіді вченого йшлося зокрема й про характер, фізіономіку та вищі психологічні функції особистості, яка «вічно існуватиме в культурі».
Продовжуючи пленарне засідання, із доповіддю на тему: «Духовна особистість та еколого-психологічні антиномії землеробства: геноцид або порятунок народу» виступив доктор психологічних наук, професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Короленка Володимир Моргун. «Говорячи про витоки поняття агроекології зазначу, що колись ще митрополит Андрей Шептицький проводив агроекологічну діяльність, він був ініціатором і засновником першого земельного банку у Львові 1910 року і дав розпорядження створити перші заповідники. Сьогодні ж ми щодня стикаємося із агроекологією, що стала важливим аспектом людського життя», – зазначив Володимир Федорович.
Під час свого виступу науковець зокрема зауважив, що наступна катастрофа, яка чекає людство – екологічна. «Якщо ми будемо й надалі такими темпами підкорювати природу, то, згідно з даними науковців, через 20 – максимум 30 років настане неминуча екологічна катастрофа, наслідки якої будуть незворотними», – переконаний професор. Також Володимир Федорович окреслив три тенденції в агросекторі. «Перша – це агрохімія, яку ми споживаємо разом із продуктами харчування, що згубно впливає на здоров’я. Друга – продукти без так званих ГМО. Добре це для людини чи погано – невідомо. І третя – землеробство, яке перетворилося на цілеспрямоване заробляння грошей», – зазначив учений.
Про духовну ідентичність особистості йшлося у виступі доктора психологічних наук, професора Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Мирослава Савчина. «Духовність – божественний, ірраціональний, надраціональний елемент у людині, який проявляється в доброті, красі й інших аспектах. Він є скрізь і пронизує людину, впливає на всі сторони її життя, гармонізуючи його», – вважає науковець і додає, що «дух людини підпорядковує її внутрішній світ». Мирослав Васильович також окреслив складові духовної ідентичності, зауваживши, що «дух – це необхідна умова для досягнення щастя».
Під час пленарного засідання учасники конференції обмінялися міркуваннями щодо філософсько-правових основ духовності, природного середовища творення архетипу українців, обговорили соціальну філософію митрополита Андрея Шептицького й окреслили основні аспекти формування духовності молоді.
