21 травня 2015 року у Дзеркальній залі Університету відбулося заключне засідання виїзної сесії Наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія», у якому взяли участь науковці НАН України, Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського (м. Київ), Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського, Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Українського державного хіміко-технологічного університету (м. Дніпропетровськ), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Ужгородського національного університету та Львівського національного університету імені Івана Франка. Виїзна сесія за тематикою «Сучасні проблеми хімії неорганічних речовин і матеріалів цивільного і подвійного призначення» була присвячена Дням науки в Україні. Ініціатором та організатором заходу була кафедра неорганічної хімії Львівського університету.
Із вітальним словом до учасників засідання звернувся Ректор Університету, професор Володимир Мельник. «Приклад співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка з іншими університетами, а також із Національною академією наук України є підтвердженням того, що, не зважаючи на усі проблеми, на засадах кооперації академічної і університетської науки майбутнє науки України має перспективи, ‒ каже Ректор. – Варто зазначити, що академічна спільнота Університету має особливе ставлення до природничої науки. Нам потрібно підтримувати цей науковий потенціал, аби створити сприятливе середовище для проєвропейського вибору країни», ‒ переконаний Володимир Петрович.
До вітальних слів долучився голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік Зіновій Назарчук. «Тематика сесії – надзвичайно важлива, особливо щодо створення матеріалів подвійного призначення, адже без потужної наукової підтримки жодна армія не може спиратися на новітні технології, результати та матеріали. Те, що сьогодні молоді науковці мають можливість представити свої дослідження, свідчить про майбутнє академічної науки і бажання продовжувати свою творчість на науковому рівні», – запевнив Зіновій Теодорович.
Нагадаємо, що під час виїзного засідання Наукової ради НАН України, яке тривало упродовж 19-20 травня у форматі круглих столів учасники обговорили проблематику щодо функціональних матеріалів на основі оксидних систем спеціального призначення, можливостей області застосування вуглецевих сполук у виробах подвійного призначення, інноваційного використання надпровідних матеріалів, інтерметалідів.
Науковці обмінялися міркуваннями щодо перспектив хімічних технологій, обговоривши проблеми хімічної технології сполук зв’язаного азоту подвійного призначення, координаційні сполуки Мо, Сu у процесах формування захисних шарів трибодифузією легуючих компонентів у поверхню металевих пар тертя, конструкційні матеріали подвійного призначення на основі модифікованих порошків карбідів кремнію та бору, боридів боросиліцидів та борокарбідів.
Учасники конференції також зосередили увагу на матеріалах для нової техніки та спеціального призначення, обмінявшись міркуваннями щодо каталізаторів безполуменевого спалювання вуглеводневого палива для безпечної генерації тепла, дезактивації обладнання цивільного та військового призначення, системи мобільного теплозабезпечення, твердотільних функціональних матеріалів для електронної техніки на основі складних халькогенідів, застосування плівкоутворюючих матеріалів у інтерференційній оптиці цивільного і спеціального призначення та структурних аспектів нових неорганічних сполук і композитів.
Учені обговорили питання координаційних сполук для біології, медицини й інших галузей, цілеспрямованого синтезу кластерних сполук Ренію (ІІІ) з антиканцерогенними та гемостатичними властивостями, розвиток теорії і практики координаційної хімії як спосіб вирішення медико-біологічних проблем, сорбційних та каталітичних властивостей пористих координаційних полімерів 3d-металів, екологічного моніторингу стану Оріхівського військового полігону Закарпатської області.
Також під час сесії учасники мали змогу заслухати доповіді за матеріалами докторських дисертацій.
