Щорічно кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура факультету іноземних мов спільно з Інститутом франкознавства організовують літературні читання «Якби ти знав, як много важить слово…». 1 червня 2016 року в Дзеркальній залі відбувся поетичний вечір, присвячений 100-тій річниці від дня відходу у вічність великого Каменяра.
Розпочалося свято Франкової поезії зі вступного слова завідувача кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики ім. Григорія Кочура Роксолани Зорівчак. Роксолана Петрівна зазначила, що «сьогодні ми зібралися для того, аби запричащатися Франковим словом у дні його пам’яті у Львівському університеті». Зворушені учасники вечора стоячи слухали декламацію терцин прологу до поеми «Мойсей».
З вітальним словом виступив директор Інституту франкознавства Василь Будний, звернувши увагу присутніх на знаменну Франкову думку, що генії людського духа такі, як Шекспір, Ґете, Шевченко, підносять читача до свого рівня. Цитуючи Івана Франка, Василь Володимирович сказав: «Ми, читаючи поезії Шевченка або інших великих майстрів слова, на хвилю немов перестаємо бути самими собою; поетичне слово пориває нас за собою, ми жиємо життям самого Шевченка, дивимося на світ його очима, плачемо його сльозами, і се є для нас найвища школа, бо ми вчимося бути часткою великого чоловіка, присвоюємо собі частину його душі».
Заохочуючи молодь до читання, директор Інституту франкознавства побажав: «Нехай же поетичні рядки, що зараз звучатимуть рідною та мовами інших народів, навіють вам те святе натхнення, що його переживав великий наш співвітчизник у моменти найвищого творчого піднесення».
Член-кореспондент НАН України, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства, професор Микола Ільницький відзначив невичерпну широчінь тематичного та стильового діапазону лірики Івана Франка, її інтелектуальну глибину й емоційну різноманітність.
Микола Миколайович говорив про дивовижне вміння Івана Франка перенести світові сюжети й образи на ґрунт національної культури, зберігаючи неповторний колорит оригіналу й водночас подаючи їх у формі, зрозумілій і близькій українському читачеві.
Професор кафедри класичної філології Андрій Содомора розмірковував над серцевинною проблематикою «духу», похвала якому пронизує всю творчість Каменяра. За словами Андрія Олександровича, в основі Франкової творчості лежить глибоке знання античної, європейської, фольклорної словесності. «Як поет і мислитель, він ніколи не відділяв себе від болю свого народу. Образно висловлюючись, Франко і Шевченко – це дух і душа українців, це два крила, на яких ми всі летимо в просторах людської культури», – зауважив Андрій Содомора.
У виступі доцента кафедри світової літератури Яреми Кравця йшлося про поетичну самосвідомість митця, зазначивши, що Іван Франко надавав великої ваги слову, як і Буало, Шекспір, П’єр Ронсар та інші видатні майстри. Ярема Іванович прочитав поезію Івана Франка «Якби ти знав, як много важить слово…» у перекладі французькою мовою Андрія Свірка (Бельгія).
Далі пам’ятний вечір переріс у поетичний марафон, де поезії Івана Франка в оригіналі та в перекладі англійською, арабською, латиською, сербською, французькою, хорватською, чеською мовами звучали з уст студентів і викладачів факультетів іноземних мов, філологічного, міжнародних відносин, а також у виконанні гімназійних учнів, колег із Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного – усіх, хто мав бажання приєднатися до вшанування національного генія світової слави.
