Десятки й сотні видатних особистостей – велетів духу і світочів науки – виховав за свою довгу історію Львівський університет. Чимало з них стали фундаторами потужних наукових шкіл та першовідкривачами продуктивних прикладних дослідницьких напрямків. Не так багато, на жаль, маємо родоначальників яскравих творчих династій, представники яких у кількох поколіннях продовжували б наукову справу батьків-зачинателів. Своєрідним щасливим винятком у цій царині є славна родина Гладишевських, у якій батько і син – Євген та Роман – по суті, тримають на своїх плечах унікальну школу кристалохімії Львівського університету.
15 квітня 2019 року знаменита аудиторія №2 на хімічному факультеті приймала не менш знамениту публіку – академічна еліта ЛНУ ім. Івана Франка, а також науковці з багатьох інших університетів Львова зібралися тут, щоб ушанувати пам’ять Гладишевського-старшого. Урочиста академія «Життя в науці: професор Євген Гладишевський», присвячена 95-річчю від дня народження Євгена Івановича, стала визначною освітньо-науковою подією в житті Університету. Колишні студенти й аспіранти Професора, які свого часу слухали в аудиторії №2 його лекції, а згодом стали колегами і навіть друзями, докладно розповіли про наукові досягнення, педагогічні напрацювання, громадську діяльність і позауніверситетське життя Євгена Гладишевського – вченого світової слави, видатного популяризатора науки і просто натхненного людинолюба. Подана у шести оригінальних фрагментах – супроводжуваних рідкісними фотографіями, автографами, сканами статей, залікових відомостей, обкладинок книжок тощо – історія життя Євгена Гладишевського постала перед присутніми у всій своїй величній повноті.
Відкрив науковий семінар проректор Львівського університету, член-кореспондент НАН України, професор Роман Гладишевський. Проректор коротко охарактеризував феномен кристалохімічної школи в ЛНУ ім. Івана Франка, наголосив на значних наукових здобутках університетських хіміків за підсумками роботи у 2018 році, і зосередив особливу увагу на відкритті 29 березня 2019 року на хімічному факультеті Центру колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія матеріалознавства інтерметалічних сполук». «Такий рух вперед неможливий без наших традицій, – зазначив Роман Гладишевський, – без тієї надійної основи, яку заклали наші вчителі».
Власне, одним із ключових «стовпів» хімічної науки у Львівському університеті, засновником знаної на весь світ Львівської кристалохімічної школи (їй належить 20% світових досягнень у галузі кристалохімії інтерметалічних сполук) був Євген Іванович Гладишевський. Першу доповідь семінару, присвячену найважливішим науковим здобуткам професора Гладишевського, представила доцент кафедри неорганічної хімії, колишня студентка Євгена Івановича Світлана Пукас. Індивідуальний внесок Євгена Гладишевського у світову науку справді величезний. За даними Pearson’s Crystal Data (міжнародної кристалографічної бази даних, спеціально призначеної для зберігання інформації про структуру молекул і кристалів. – Ред.), 0,55% інформації цієї бази з’явилося саме завдяки дослідженням професора Гладишевського. В абсолютних показниках це 1582 записи в базі даних із описом 216 структурних типів неорганічних сполук, 74 з яких відкрив особисто Євген Іванович. Наукові статті професора досі цитують у публікаціях з матеріалознавства, хімії та інженерії у провідних країнах світу.
Слід зазначити, що 54 роки активної праці в Університеті (Євген Гладишевський прийшов у науку в 1947 р., одразу після закінчення хімічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка) дали не лише щедрі науково-дослідницькі плоди. Його педагогічна, методологічна, організаційно-адміністративна і науково-популяризаторська діяльність на посадах декана хімічного факультету (1967-1970), завідувача кафедри неорганічної хімії (1968-1989) та проректора з наукової роботи ЛДУ ім. Івана Франка (1971-1991) залишили визначний слід в історії Львівського університету. Розглядові цих сторін багатогранного таланту Євгена Гладишевського були присвячені інші доповіді семінару.
Зокрема, доцент кафедри неорганічної хімії, багаторічна співробітниця професора Гладишевського Зіновія Шпирка поділилася спогадами про особливості викладацької майстерності Євгена Івановича, його продуктивну методологічну діяльність та невтомну працю з науковою молоддю. Дипломник і аспірант професора Гладишевського, а нині професор кафедри неорганічної хімії Мар’ян Миськів розповів про перші кроки Євгена Івановича у великій науці. Дослідницький азарт і наукова продуктивність професора вражали – поміж безліччю обов’язків, пов’язаних з діяльністю на посадах завідувача кафедри, декана і проректора з наукової роботи, Євген Гладишевський встигав щороку видавати десятки наукових статей, писати навчальні посібники, займатися експериментальними дослідженнями. Євген Іванович є співавтором 570 наукових праць, автором трьох монографій і 20 свідоцтв та патентів на винаходи. Проте головне досягнення професора Гладишевського, за словами Мар’яна Григоровича, – створення у Львівському університеті наукової школи «Кристалохімія», за науковим напрямом якої підготовлено 158 кандидатів і 27 докторів хімічних наук.
Інші сторінки творчої та громадської біографії Євгена Гладишевського висвітили у своїх доповідях провідний науковий співробітник кафедри неорганічної хімії Богдана Белан і науковий співробітник кафедри неорганічної хімії Наталія Семусьо, які розповіли про популяризаторсько-просвітницьку й науково-організаційну діяльність ювіляра, а також про його особисті захоплення і вподобання. Завершувати програмну частину семінару випало найактивнішій учасниці цього заходу доцентові кафедри неорганічної хімії Світлані Пукас. Світлана Ярославівна нагадала про ще один надзвичайно перспективний зачин професора Гладишевського – Всеукраїнський конкурс юних дослідників «Кристали», який у травні цього року проводитиметься вже вдесяте. До слова, курує цей конкурс Роман Гладишевський – син Євгена Івановича, не менш заслужений і загальновизнаний учений, продовжувач славних наукових традицій сім’ї Гладишевських. У 2018 році саме Гладишевські були відзначені престижним званням «Шляхетна львівська родина».
Шляхетним продовженням наукового семінару «Життя в науці…» став виступ творчого десанту від Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош». Четверо чарівних виконавиць (керівник – Тетяна Когут) виконали улюблені багатьма пісні «Кругом мене чари сиплять…», «Заграй ми, цигане старий», «Гей, соколи!..» і знамениту пластунську «Коли у путь сурма покличе…» Остання – невипадкова, адже Євген Гладишевський у юності був активним пластуном, і весь його подальший життєвий шлях – свідомо чи ні? – виявився осяяним життєствердною енергією й завзяттям пластунської філософії.
Урочисте засідання на цьому не закінчилося. Хоч «офіційні» доповідачі повно і всесторонньо описали життя ювіляра, чимало цікавих подробиць до чудової палітри спогадів додали присутні на семінарі науковці, які добре знали Євгена Івановича. Професор кафедри аналітичної хімії Національного університету «Львівська політехніка» Дарія Семенишин, декан геологічного факультету Львівського університету, професор Микола Павлунь, Заслужений професор Львівського університету Микола Романюк, кандидат хімічних наук, відомий львівський письменник Роман Горак, кандидат хімічних наук, директор ПП «Девіс» Тамара Процайло – всі, хто виголошував того дня подячне слово своєму вчителю і наставнику, відзначали надзвичайну наукову проникливість, дослідницьку ретельність, проактивну життєву позицію професора Гладишевського. Роман Горак навіть висловив пропозицію перейменувати на честь Євгена Гладишевського одну із вулиць Львова.
Понад дві години тривав науковий семінар на хімічному факультеті. Але тепла родинна атмосфера, що запанувала того дня в аудиторії №2, ще довго не відпускала його учасників – навіть після закінчення зібрання більшість із них не поспішали покидати таку рідну лекційну аудиторію, де, вочевидь, назавжди поселився дух улюбленого Професора.
