16 березня 2015 року в головному читальному залі Наукової бібліотеки відбулася зустріч із відомим французьким гумористичним художником Ґабсом, який презентував виставку «Сторінки однієї антології».
«Наша зустріч присвячена французькій весні, французькій книзі та французькій традиції у Львові. Говоритимемо про книжки, спосіб їх читання і використання», – розпочав презентацію директор Наукової бібліотеки Університету Василь Кметь. «Ще від ХІІІ століття і до тепер маємо досить багато книг, які містять спеціальні позначки на полях (архівні чи бібліотечні), що допомагають локалізувати й шукати ту чи іншу книгу в просторі фондових середовищ. Сьогодні ми будемо говорити про незвичне використання книжки, про її псування, про те, яким чином рефлексії над книгою можуть призвести до витворення власних шедеврів», – розповів Василь Федорович.
Зі вступним словом звернувся до учасників заходу директор Alliance Française у Львові Бернар Улья: «Я постійно відкриваю для себе все нові й нові книги, добре знаю французьку поезію. Це – моє захоплення. Зазначу, що кожного року в березні у Франції відбуваються заходи під назвою «Весна поетів». Ми хотіли б передати Львову частину цього фестивалю, у рамках якого могли б провести лекції в школах із поглибленим вивченням французької мови, вечори пам’яті видатних французів і, звичайно, організувати читання французької поезії».
«Зустріч із художником Ґабсом – це кульмінаційний захід у рамках фестивалю. Для нього поезія – це не щось академічне й важке для сприйняття, а те, що супроводжує нас щодня, що допомагає вижити в сучасному світі. Це спосіб відсторонення від усього негативу задля роздумів про щось приємне. Для нас поезія – це свіжість, легкість, спонтанність…», – зазначив Бернар Улья.
Французький художник-сатирик Ґабс розповів учасникам презентації про основні аспекти й концепцію своєї творчої діяльності: «Коли я навчався на літературному факультеті, багато подорожував і малював гумористичні ілюстрації, у яких поєднував свої літературні знання з відповідною роботою. Я завжди подорожую зі своєю дружиною і беру багато речей, у тому числі й книги. Моя улюблена – «Антологія поезії» – теж завжди зі мною. Читаючи її, у мене виникає невимовне бажання малювати на сторінках книжок. Як тільки я маю якусь ідею – відразу малюю її просто в книжці».
Під час зустрічі художник-карикатурист поділився секретами власної творчості, розповівши, як саме нього виникають асоціації, які згодом він відображає на папері, аби допомогти наступному читачеві краще зрозуміти й уявити те, що, можливо, приховане між рядками.
«Хотів би зазначити, що мої малюнки – це не ілюстрації, адже поезія є самодостатньою. Мої малюнки – це те, на що мене надихає поезія. Оскільки я ілюструю гумористичний журнал, то мої «твори» теж гумористичного спрямування. Я не використовую додаткові предмети чи папір, лише обираю вільне місце на сторінці й хапаю будь-що, що є під рукою – ручку, олівець, фломастер. Моя творчість – спонтанна. Я працюю із тим, що в мене в голові. Це схоже на те, як жінка куховарить, готуючи страви з тих продуктів, які є в холодильнику», – з посмішкою говорить художник.
Ґабс також навів декілька прикладів того, як переважно сприймають поезію в суспільстві. За його словами, для пересічних людей вона, на жаль, асоціюється з чимось нудним і надто філософським. Художник закцентував увагу на тому, що часто багато ілюстрацій до книжок зображені «неправильно», вони ніби «віддаляють» читача від світу поезії.
«Моя ж концепція творчості така: книга з поезією – це дзеркало, відповідно, читаючи її, ми читаємо себе. Така книга – як сучасний Інтернет, коли хочемо – заходимо і навпаки – не обов’язково читати її всю. Поезія має бути сучасною, адаптованою до сьогодення й приносити щастя. Тому у своїх малюнках я намагаюся хоч на мить, та все ж зберегти це відчуття», – захоплено розповідає Ґабс.
Окрім того, митець показав присутнім фото, зроблені в Парижі, на яких фотограф «упіймав» саме той щасливий момент, який має зв’язок із поезією. Зокрема, на одній зі світлин зображено засніжений автомобіль, на склі якого написано французькою: «Я люблю свого ангела». «Це і є момент щастя, який не вимагає багато часу. Потрібно просто зробити паузу й незначні фізичні зусилля, щоби написати будь-яку поезію, навіть таку примітивну, як, скажімо, ця – зображена на фото», – прокоментував світлини французький художник.
«Так, як музикант кристалізує звук чи художник картину, так і поет фіксує момент щастя, який ми не бачимо, але відчуваємо крізь час, попри його шалену швидкоплинність. Поезія робить людей щасливими в цьому короткому житті», – поділився своїми роздумами Ґабс.
Під час презентації виставки відвідувачі мали змогу оглянути експозицію робіт французького художника, а також франкомовні книги з фондів Наукової бібліотеки, серед яких – й улюблені видання Ґабса.
